Розділ 14

Дівчина заплющила очі, відчуваючи табун мурашок, що розбігалися по її спині. Вона не змогла протистояти пориву своїх відчуттів і різко розвернулася до нього. Очі Ігоря пильно слідкували за нею, в них вона бачила власне відображення: трішки нервова, збуджена… Аліна піднялася на носочки та доторкнулася своїми губами до його губ.

Дивно… Він не відповів на її поцілунок.

Ігорь продовжив дивитися на неї і Аліна повільно відсторонилася від нього.

- Щось не так? – Запитала вагаючись вона.

- Я тебе хочу… - Витримавши коротку паузу, тихим голосом мовив він. – Хочу…

Аліна ледве помітно примружила очі і схилила голову на правий бік.

- Так поцілуй мене, - вимовила вона і знову подалася до його губ.

Дологя Ігоря, лягла на її потилицю, він кріпко стиснув пальцями її волосся, не даючи їй можливості наблизитися до нього.

- Ти мене кохаєш? – Із дивним виразом на обличчі запитав він.

Аліна насупила брови:

- Так, звичайно, - тихо мовила вона. – А чому ти питаєш?

- І як давно ти мене покохала?

- З перших днів нашого знайомства, я відчула неймовірний потяг до тебе… Ти сподобався мені… А трішки згодом, прийшло відчуття кохання. Мені ніхто окрім тебе не потрібен, Ігоре.

- Навіть якщо ти дізнаєшся про мене дещо нехороше? – Його запитання, увігнало Аліну в оціпеніння.

- Що ти маєш на увазі під словом «нехороше»? – Вона спробувала дещо відсторонитися від нього, але руки Ігоря тримали міцно. Він мовчав. – Ігоре, ти лякаєш мене, - пошепки мовила вона.

- Ми всі іноді вчиняємо погані діяння. І я не виключення із правил, - він говорив спокійним тоном.

- Я не розумію тебе, - Аліна почала тремтіти в його руках.

- Я не скривджу тебе. Я лише хочу, щоб нам ніхто не заважав, щоб ніхто не втручався у наші з тобою відносини. Хіба я так багато прошу? – Запитав він і сам відповів: - Ні. Ти повинна належати тільки мені.

- Я і так належу тобі, - посміхнулася вона і провела рукою по його щоці.

- А як же твої друзі? – Ігор примружив очі. – Марина і цей твій… Микита? – З ненавистю вимовив він.

- Не розумію, а до чого тут Микита з Марино? – щиро здивувалася Аліна. – Вони не стоять у нас на заваді, і ніколи не стояли.

- Справді? – Він підняв одну брову. – А от я б так не сказав…

- Ігоре, я не…

- Тссс… - Він торкнувся вказівним пальцем до її губ. – Помовч.

Ігор нахилився до неї і вимогливо поцілував. Аліна відчула, як підлога зикає під її ногами. Вона більше не стоїть на ній, вона знаходиться в невагомості. Відірвавшись від її губ, він підхопив Аліну на руки та поніс до вітальні. Опустивши дівчину в крісло, став на коліна та швидко скинувши з себе пальто, почав розстібати її джинси. Аліна допомогла йому, трішки піднявшись, коли він стягував їх з неї. Кинувши предмет одягу на підлогу, він зняв з неї трусики. Тепер вона сиділа перед ним лише в одній футболці.

- Решту знімай сама, - тихо мовив він і Аліна послухавшись, зняла з себе решту одягу.

Ігор вивчав її тіло своїм поглядом, ніби вперше бачив. Його очі спускалися униз від її лиця і до самих ніг.

- Я не допущу, щоб нам заважали. Ти моя… І тільки моя, - видихнув він і схопивши її під коліна, широко розставив ноги дівчини.

Його долоня ніжно доторкнулася до внутрішньої сторони її стегна і почала повільно просуватися вище. Аліна перестала дихати, коли наступної миті, він нахилився і вже замість руки, до її шкіри торкалися його губи.

- Почекай! – Вигукнула вона і спробувала відсунутися від нього. – Що ти робиш?

Ігор, поглянув на неї і посміхнувся:

- Хочу зробити тобі приємно. Не чини опору, тобі це сподобається. Просто розслабся і довірся мені, - пошепки мовив він і його губи знову доторкнулися до її стегна, підіймаючись все вище.

Аліна довірилась… Повністю розслабившись, вона заплющила очі, віддаючись на зустріч новим, неймовірним відчуттям, про які навіть думати раніше не могла. Вона вигиналася йому назустріч, запускаючи руки в його волосся. Відчуття насолоди, розтікалися по кожній кліточці її тіла та проникали в розум. Вона більше ні про що не могла думати, крім дотиків його ніжних губ… Сотні різнокольорових зірок, вибухнуло в її свідомості і крики її насолоди відобразилися по всій квартирі.

Аліна тремтіла всім тілом, притиснувши долоню до лоба. Вона не могла відірвати погляд він Ігоря, котрий почав розстібати шкіряний ремінь на своїх штанах, почувся звук блискавки. Він підвівся та ставши одним коліном на край крісла, підхопив Аліну руками та трішки піднявши, одним різким рухом, опинився в середині. Вона скрикнула від приємного відчуття та обхопила Ігоря ногами, доки він нестримно рухався в ній…

Ніч, Ігорь провів у неї. Вони разом спали в її ліжку, міцно обіймаючи один одного. Після неймовірної близькості, Аліна відчувала дуже велику втому, через що, вони обоє швидко заснули, опинившись у царстві Морфея.

Ранок видався сонячним. Прокинувшись, Аліна побачила у вікно яскраво блакитне небо. Ігорь спав поряд, він лежав на животі, запустивши одну руку під подушку. На її обличчі з’явилася посмішка. Вона легенько поцілувала його в спину та провела по ній кінчиками пальців.