Розділ 44

Одяг ніяк не бажав налазити на мокру від води шкіру. Кидаючи прокляття крізь міцно стиснуті зуби, Марина з неймовірним зусиллям одягла сарафан та полегшено видихнула. Відкинула волосся і отетеріло поглянула на Аліну, котра стояла одягнена та чекала на неї. Обличчя Аліни виглядало спокійним.

- Як тобі вдалося так швидко одягнутися? – Підняла брови здивована Марина.

- Головне все робити без паніки, тільки так все вийде, - надула губи Аліна і посміхнулася.

Голоси хлопців почулися зовсім поряд і вони поглянули в той бік.

Компанія із 4-х молодих хлопців, статних, атлетичних, з’явилася в полі їхнього зору. Марина оцінююче вигнула одну брову.

- Оце так. Аби я вміла свистіти, то не стрималася б.

- Господи Марино…

- Що? Кругом так багато гарних чоловіків, а ми вхопилися за перших встрічних. Ти вискочила заміж, а я ніяк цього не зроблю, бо чоловік моєї мрії схоже не збирається робити мені пропозицію.

Четвірка порівнялася з подругами і гарний русявий хлопець усміхнено мовив до них:

- Гарно виглядаєте, особливо без одягу.

Почулися веселі пересмішки між хлопцями і Аліна стала червоною від сорому, добре, що в темряві не було помітно її томатних щок.

А от Марина не розгубилася і весело мовила:

- Ти ще не знаєш, яка я в ліжку красунчику!

- Марино!

Аліну шокувала поведінка подруги, раніше вона б ні за що себе так не поводила. Відчуваючи, що ситуація виходить з-під контролю, Аліна доторкнулася до її руки, але Марина відсмикнула долоню та кинула на Аліну злий погляд.

- Аліно, почекай будь-ласка тут, я скоро повернусь.

- Що? Ні, Марино!

- Зроби мені невелику послугу: побудь тут і не повертайся на танц-площадку, добре?

Не дочекавшись відповіді, Марина пішла до хлопців, залишивши розгублену подругу стояти посеред пляжу.

- Як тебе звати? – Запитала Марина у русявого хлопця.

Троє його друзів залишили їх на одинці та пішли у напрямку музики.

- Евген.

- А мене Марина. Я рада нашому знайомству.

- О, я також дуже радий, - в його голосі звучала несамовита цікавість та бажання.

Евген хазяйновито поклав свої руки на її стегна та різким рухом опинився під сарафаном, лапаючи її за сідниці. Марина видихнула та припала до його губ. Швидко опинившись в позі лежачи Максим очікуюче чекав на її відверті дії. Та коли Марина сіла зверху на нього, вона завмерла.

- Я зробив щось не так? – Занепокоївся він.

- Ні, ні все добре, - подих Марини виходив ривками, а говорила вона збиваючись.

Мускусний аромат чоловічих парфумів не давав змоги їй дихати. Легка нудота спазмом здавила шлунок.

- Я не можу.

- Що? – Не зрозумів він.

- Я не можу. Вибач.

Вона швидко злізла з нього та побігла геть, туди де на неї повинна була чекати Аліна. Зупинившись на достатній відстані, Марина перевела важкий подих. Нудота не покидала її, а тіло почало тремтіти. Обійнявши себе руками, вона повернулася обличчям до моря та глибоко вдихала та видихала повітря.

- Прокляття, - прошепотіла вона в темряву.

Повільними кроками вона дійшла до Аліни, котра сиділа на піску.

- Марино!.. – Аліна різко змовкла.

Навіть в темряві вона бачила бліде обличчя подруги та кинулася до неї.

- Що з тобою?

- Я не переспала з ним, - одними губами прошепотіла Марина.

- Що?

- Я не зрадила Сергію.

- Добре. Ти правильно вчинила, що передумала. Помилку зробити дуже легко, важче її виправити.

- Думаю нам треба повернутися до наших чоловіків, - Марина повільно поплелася в сторону музики.

- Це гарна думка, - мовила Аліна порівнявшись із нею.

Сергія з Ігорем вони знайшли на тому ж місці, обидва із задоволенням потягували спиртні напої та розмовляли.

- Скучили за нами? – Запитала Марина, обіймаючи Сергія позаду.

Аліна в свою чергу обійняла та поцілувала в щоку Ігоря.

- Чим ви тут займаєтесь? – Аліна з цікавістю оглянула асортимент бару та перевела погляд на свого чоловіка.

- Просто розмовляємо, - потиснув плечами він. – А ви, вже встигли натанцюватися до втрати свідомості?

- Почекай! – Сергій доторкнувся до мокрого волосся Марини, оглянув Аліну. – Де ви були?

- На пляжі, - розсміялася Марина і вткнулася носом в його плече, попутно кинувши лукавий погляд на Аліну.

- Ви ходили на пляж? Чому нас не покликали? – Сергій всім корпусом розвернувся до Марини.

- Тому що ви дуже зайняті, щоб приділити нам хоча б одну хвилину уваги, - брюнетка пройшлась грайливими рухами пальців по його ребрах, після чого мовила, - ходімо танцювати! І це не обговорюється!