Споріднені душі 2. Поєднані коханням

Розділ 10

Марина прийняла відео дзвінок відразу і Аліна з полегшенням перевела подих.

- Я рада, що ти приєдналася до нас. Привіт, - Аліна помахала подрузі пальцями.

- Привіт Алінко, - Марина сонно потерла очі, підмостила подушку під спину та схилилася на неї.

- Ти ще спала, а я тебе розбудила.

- Насправді я не сплю вже хвилин 15. Ти саме вчасно, - усміхнулася Марина. - Простирадла на моєму ліжку настільки білосніжні, що я боюся на них спати, - повідомила вона сумно. 

- Не бачу приводу боятися спати на чистому ліжку. Ти зараз одна?

- Сергій уже поїхав у справах, тому я вся в твоєму розпорядженні.

- Ми з мамою вже у весільному салоні, настав час підібрати мені сукню.

Марина задоволено клацнула двома пальцями та вмостилася зручніше.

- Ну, тоді вперед!

Наступні декілька годин стали для Аліни справжньою каторгою, вона переміряла незліченну кількість суконь, а Ірина втомилася пропонувати щось іще.

- Є ще ось такий гарний варіант, - консультант показала прозору сукню із розсипом діамантів по ній.

- Чудовий варіант! Мені подобається! - Вигукнула із захватом Марина.

- Що? - Вибухнула Вікторія. - Моя донька нізащо не вдягне щось подібне на своє весілля. Аліна, в цій сукні ти будеш схожа на повію! 

Марина закотила очі під лоба і стомлено мовила:

- Чому зразу такі радикальні висловлювання? Вікторія зрозумійте, в такій сукні немає нічого жахливого.

- Я не хочу щоб Аліна миготіла оголеними сідницями перед очима у всіх гостей.

- Всі "важливі місця" будуть прикриті дорогоцінними камінцями, тому не хвилюйтеся, - ледь стримувала свій гнів Марина, міцно стискающи щелепи.

Наступна сукня теж не підійшла. Вікторія знову відкрито виражала своє невдоволення.

- Розріз занадто великий.

Сукня в стилі міді, теж не підійшла.

- Чому ні? - Запитала Марина.

- В ній вона буде схожа на випускницю школи, а про коротку білу сукню взагалі не треба думати.

- Мамо тобі все не так! Це моє весілля чи твоє? Може я сама буду вирішувати, що мені одягти? Дякую за допомогу, ти вільна! Піди краще попий кави.

Вікторія стиснула губи, але все ж дозволила працівникам салону приготувати для неї запашну каву.

- Твоя матір просто неможлива. Як ти її витримуєш? - Запитала Марина потерши скроні двома пальцями.

- Сама не знаю. І так, - бадьоро мовила Аліна, - мені подобається варіант із розрізом до стегна, та оголеною спиною.

Марина лукаво підморгнула.

- Ще не погано виглядають прозорі рукава розлиті квітами та сукня в стилі джаз. Але варіант із розрізом до стегна виглядає дуже сексуально.

- Значить, я буду брати її? - Очі Аліни наповнилися щасливими іскринками. 

- Так, в ній ти будеш схожа на королеву.

 

Похід до магазину завершився для Аліни приємними нотками тепла. Вона, окрилена щастям, буквально вилетіла наче пташка на вулицю та поспішила до машини. Вікторія невдоволено крокувала позаду - сукня, яку вибрала дочка їй страшенно не подобалася.

- Я б хотіла для тебе класичний варіант, - сказала Вікторія уже в машині, коли водій віз їх до дому. - От наприклад я, виходила заміж у пишній, красивій сукні...

- Ніби щойно втекла з карнавалу, - перебила її Аліна. - Я бачила твою весільну сукню мамо. До того ж, вона блакитного кольору.

- Я хотіла вирізнятися серед інших, бути не такою, як всі.

- От і я хочу відрізнятися мамо.

- Моя сукня до сих пір у чудовому стані. Ти могла б виходити заміж в ній. Мені було б дуже приємно. І тобі не довелося б витрачати кучу грошей на той сором, який ти придбала.

Аліна підняла очі та поглянувши на небо, прикрила їх.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше