15

   Наступні кілька днів пройшли спокійно та без пригод. Я добре вчилася, бо розуміла, що в майбутньому мені знадобляться будь-які знання, які я зможу тут почерпнути. Практично щовечора принц влаштовував приємні романтичні сюрпризи, і я просто тішилася своїм новим і красивим життям принцеси. Ні, я не вважала себе однією з тих, хто сидів поблизу хлопців, і зверхньо дивляться на звичайних студенток. Просто у своїх думках я уявляла себе тією казковою дівчиною, яка, будучи звичайною і нічим не примітною, стала принцесою для принца.

   Сьюзі теж не з'являлася ні в коридорах, ні в їдальні. Хоча я кілька разів навіть приходила раніше за всіх, щоб дізнатися, як у неї справи. Але дівчина ніби зникла, чи добре вміла ховатися від оточуючих людей. Аудиторії для навчання у нас теж були різні, тож я могла сподіватися лише на зустрічі в коридорі чи за трапезою, на які вона, як завжди, не приходила. А про те, що ми з нею начебто навіть встигли потоваришувати, знала лише павучиха Ліліт. Яка своє невдоволення навіть другого дня висловила, але я сама хотіла розібратися в цьому всьому. Якщо студентка не винна, то чому їй не допомогти очистити своє ім'я?

   Через чотири дні поведінка МонтіКора якось змінилася, і я почала помічати його дивні погляди у свій бік. Наче він намагався в мені щось побачити чи зрозуміти з моєї поведінки. На питання, що його турбує, я отримувала лише милу посмішку. Можливо, у принца з'явилися якісь складнощі у сім'ї чи у навчанні? Чи батьки знайшли йому нову наречену, і хлопець просто не знає, як мені про це повідомити?

   Але, здається, від усього цього тиску, який відбувається в цій академії, у мене й справді почала розвиватися параноя. Я почала підозрювати всіх в чомусь не зрозумілому, наче від мене щось приховують чи намагаються приховати. В якихось жестах чи поглядах я бачила недомовленість правди чи таємниці. Адже насправді це може бути просто моя фантазія або гра уяви, а я можу з нічого зробити проблему.

   Цього вечора у нас знову мало відбутися романтичне побачення з продовженням у кімнаті принца, на якого я дуже чекала, і навіть встигла прикупити гарну білизну. Мені вдалося потай від усіх переодягнутися і пробратися за кам'яну стіну. Добре хоч цей магазин виявився не дуже далеко від величезної залізної брами магічної академії, яка відкривається щоранку о сьомій годині і закривається о дев'ятій вечора.

   Готувалася я цього вечора практично з самого ранку. Їла мало, тому що принц сказав, що буде шикарна вечеря, і я хотіла насолодитися ним сповна. Привела своє тіло в порядок, волосся накрутила кучерями, зробила спокусливий макіяж, чим викликала захоплення в інших принців. Я вранці зробила пробний варіант та хотіла подивитися на реакцію Монті. Але не думала, що мною захоплюватимуться інші хлопці.

   Така реакція та захоплені компліменти не сподобалися як моєму принцу, так і іншим дівчатам. Але я й не збиралася викликати інтерес у інших, я все це робила лише для однієї людини. Так що після обіду я просто все змила, але ввечері обов'язково його повторю для декого особливого.

   Не знаю чому, але в повітрі витала напруга як під час сніданку, так і під час обіду, що змушувало нервувати і хвилюватися. Я не розуміла, що відбувається, а спитати не вистачало хоробрості. Але, гадаю, увечері про все поцікавлюся.

   Ближче до дев'ятої години я одягла красиву сукню, подаровану МонтіКором, темно-фіолетового кольору в підлогу, з глибоким декольте та вирізом на спині. Прикраси, що мерехтять у світлі свічок, виразні очі і блідого кольору помада. Все було готове, і коли ми посідали за круглий стіл на тій же терасі, я знову помітила, що принца щось мучило.

 - У тебе якісь проблеми? – не витримавши, поцікавилася я, торкаючись його руки.

 - З чого ти взяла? — ніби отямившись від роздумів, глянув на мене Монті.

 - Ти вже кілька днів поводишся дуже дивно. Багато думаєш про щось, дивно дивишся і якийсь розсіяний, наче тебе турбує щось. Що в тебе сталося? Можливо, я можу чимось допомогти?

   Але принц лише подивився на мене таким пронизливим поглядом, ніби намагався в душу заглянути і знайти там якісь відповіді, не ставлячи запитань. Мені від такого мовчання навіть трохи страшно стало, але я все одно намагалася зрозуміти, що сталося.

 - Ти маєш рацію, дещо трапилося і це не дуже хороші новини. Щоправда, поки що я про це не можу говорити, - почав принц, холодно посміхнувшись мені і прибравши свою руку. – Завтра мені треба буде виїхати на кілька днів, може на два, може на тиждень, точно не знаю.

 - Чому? - здивувалася я, і якось трохи навіть розгубившись від такої холодності. Невже він досі ображається за сьогоднішню реакцію принців, які робили мені компліменти та хвалили за зміни, що відбулися?

 - Для того, щоб вирішити проблему, що виникла, тільки ця поїздка зможе розставити все на свої місця. І все закінчиться добре, або деяким людям буде дуже погано.

   Його слова лякали мене не на жарт. Я навіть найменшого уявлення не мала, що ж сталося чи все ще відбувається. Усі мої спроби дізнатись хоч щось, увінчалися провалом. Монті навіть не розповів, що в нього сталося. І я почала підозрювати, що може в нього справді з'явилася інша дівчина, яку підібрали батьки.

   А якщо задуматися, то багато чого сходиться. Його терміновий від'їзд додому, його холодна поведінка та повна відсутність настрою. Не можу зрозуміти, чи він прощається зі мною, таким чином, чи намагається поки що відсторонитися, бо не знає, що чекає нас у майбутньому? Відразу ж згадалася історія про водоспад, про який він же, і розповів кілька днів тому. Навіщо все це? Випадковість чи заздалегідь спланований натяк?

   Не хотілося думати про це, дуже погана тема для романтичного вечора. Особливо якщо Монті доведеться поїхати, та ще й незрозуміло на скільки днів. Сподіваюся, він не прощається зі мною. Сподіваюся, він намагається показати, що я йому потрібна. І що він має такі ж почуття до мене, як і я до нього. Не хочу його втратити, не хочу!