14

 - Я не така, як інші, - викрутилася я і вислизнула з обіймів. Бо з моїх губ мало не зірвали зізнання.

 - А яка ти? - підвівшись на лікоть, поцікавився принц, ледь помітно посміхаючись куточками губ.

 - А якою ти мене бачиш? - я знову повернулася до нього, заглядаючи в очі. - Що ти побачив такого в мені, що вирішив зробити своєю? Я ж звичайна дівчина, у мене немає жодної крапельки магії. Та й грошей немає чи навіть впливових батьків, родичів чи бодай друзів. За місцевими мірками я навіть менша, ніж бульбашка на воді.

 - Знаєш, - підтягуючи мене назад до себе почав Монті. - Мій дядько теж одружився з дівчиною з землі. І в неї, як і в тебе, не було ні магічних здібностей, ні магічних знань. Вона так само потрапила в наш світ зовсім-випадково і одразу підкорила серця багатьох принців.

 - Чим? - здивувалася я.

 - Найсмішніше те, що ця дівчина була слабкою в предметах, які були доступні таким, як вона. Ні зілля, ні створення артефактів їй не давалося. За те готувала вона і зналася на політиці та законах так, що мій дядько розірвав стосунки зі студенткою, з якою тоді зустрічався. І зробив своєю дружиною дівчину із землі.

 - І що було потім? – я з цікавістю чекала на продовження історії.

 - Потім вони закінчили навчання в академії і поїхали до королівства мого батька. Там зіграли пишне весілля, і незабаром у них народилося двоє дітей, дві дівчинки. Його дружина була сильною у політиці, і досить швидко вивчила всі закони нашого магічного світу. Вони, до речі, досі разом, і мої кузини незабаром виходять заміж за впливових принців. Їм пощастило отримати магію по лінії батька, тож їхнє життя буде веселим.

 - А що ти побачив у мені? Чим саме така звичайна дівчина, як я, змогла тебе зачарувати? – мені й справді було цікаво, що такого особливого в мені зміг розгледіти такий завидний наречений та ще й принц.

 - Мені подобається непохитність. Тебе першого ж дня опустили на землю, вигнали з гуртожитку і навіть принизили. Але ти не здалася, ти хоробро весь цей час йшла вперед, не зважаючи на своїх ворогів. І так, спочатку я насправді хотів тебе використати для того, щоб Сікора нарешті відчепилась від мене. Потім щось змінилося. Ти хвилюєш мою свідомість, ти змушуєш хвилюватися і нудьгувати. Я постійно хочу бачити твою посмішку, обіймати тебе та робити щось приємне. Таке почуття, що тільки зараз я зміг жити по-справжньому.

 - Чому ти мені нічого не сказав раніше?

 - Тому що не знав, як ти ставишся до мене. Раптом ти вирішила просто скористатися моїм становищем, щоб повернутися додому, а я тобі відкрив би свої почуття? Ти ж могла їх просто розтоптати і мене, в тому числі, а я не з тих, хто чинить так не обдумано.

 - Я теж боялася зізнатися в симпатії, хоча спочатку ненавиділа тебе і те, що ти користувався моєю безвихідністю. А потім щось різко змінилося і все, здається, зворотного шляху просто немає.

 - Сашо?

 - Так? - я підняла на нього запитальний погляд.

 - Ти правда мені дуже подобаєшся, і я готовий потурати твоїм примхам. І обіцяю, що не буду дуже суворим хлопцем. Але якщо ти мені зрадиш, то я тобі цього не пробачу.

   Ми дивилися один одному у вічі, і я бачила всю серйозність сказаних слів МонтіКора. І він точно не пробачить, якщо це зроблю. Але з чого йому думати про таке, якщо він знає, що я більше тут ні з ким і не спілкуюся. Коло друзів у мене дуже маленьке, Дарен, Кіран і привид Незор, от і все. Чи він дізнався про наш поцілунок з Кіраном? Хоча якби дізнався, то вже давно сказав би про це, або як мінімум попередив, що б такого більше ніколи не було.

 - З чого ти взяв, що я можу тобі зрадити? – здивувалася я, бо певною мірою це звучало як образа та недовіра. А приводу в мені сумніватися я не давала.

 - У цьому світі надто багато спокус, повір. Академія, це як дитячий садок, в якому ти пізнаєш наш світ і виростаєш. Але навіть тут тебе можуть спокусити такими речами, про які інші тільки мріють, - так само холодно й серйозно відповів принц.

 - Тобі не варто турбуватися про це. Я не така як інші дівчата. В мене немає бажання наживатися на інших. Але я й справді хотіла скористатися тобою, щоб повернутися додому, – чесно зізналася я.

 - А зараз? - принц навис наді мною знову, розтанув у посмішці, чекаючи моєї відповіді.

 - А зараз уже не знаю, чого хочу більше, залишитися чи повернутися, - я так само почала фліртувати та посміхатися.

 - Тоді я просто зобов'язаний ще раз продемонструвати красу життя поряд зі мною.

   Поцілунки, дотики, пристрасть, бажання, секс і, звичайно, теплі почуття. Всю ніч ми досліджували один одного і підкоряли. Я дізналася, що любити можна не лише словами, а й тілом. І це набагато прекрасніше, ніж такі іноді безглузді розмови.

   Щойно на горизонті почало сходити сонце, ми впали на шовкові простирадла від безсилля і знемоги. Але ця втома була солодкою та приємною. Я не шкодувала про те, що трапилося, і ніколи не шкодуватиму, навіть якщо в нас раптом нічого не вийде. Це найпрекрасніші моменти у цьому чарівному світі. І я дуже сподіваюся, що наше щастя ніхто не зруйнує. Але тоді я ще й уявити не могла, які випробування та повороти мені приготувала пустунка доля.

   Сніданок ми, звичайно, проспали і прокинулися лише ближче до обіду. Прийняли по черзі душ і почали збиратися в їдальню, а також на пари, що залишилися за розкладом. Я була щаслива, по-справжньому, по-дівочому. Ходила, посміхалася, весь час стріляла очима і намагалася незграбно фліртувати, оголюючи стегна чи декольте, чим викликала посмішку принца.

   Потім ми пообідали, чомусь привертаючи до себе цікаві погляди. І коли нарешті відновили сили, вирушили на навчання. Дарен фліртував із якоюсь студенткою, і зовсім не звертав на нас увагу. А ось Кіран досить часто косився в наш бік і, здається, наша близькість йому не дуже подобалася.

   Сікори не було і мені навіть стало цікаво, куди ця дівчина зникла. Пішла з академії чи десь сидить та обмірковує план помсти? Але емоції минулої ночі досі не відпускали мою свідомість, тому я пурхала в хмарах, поглинута своїми рожевими мріями. Професорів я не чула, а сиділа і малювала серця. Мріяла про майбутнє, представляла романтику, яка знову повториться цього вечора, і по-справжньому раділа своєму жіночому щастю.