Темрява в очах Першого ворухнулася, але він не став відповідати. Натомість його погляд перемістився на матір, і та відразу напружилася, хоча продовжувала триматися рівно.
— Ти впоралася.
У його голосі не було ані подяки, ані бодай натяку на тепло. Просто господар переконався, що наказ виконано.
— Вона прийшла добровільно, — відповіла мати.
— Саме так, як було потрібно.
Мені дуже не сподобалося, як легко вони це промовили.
Перший перевів погляд на мене, і цього разу людського в ньому майже не залишилося. Переді мною стояв демон у тілі мого батька, який нарешті отримав те, чого чекав понад двадцять років.
— Підійди до центру, Айро.
— Ні.
Він навіть не здивувався.
— Ти сама прийшла сюди.
— Прийшла дізнатися правду. Виконувати твої накази до моїх планів не входило.
— Твоєї присутності вже достатньо, щоб печатка прокинулася. Решта — питання часу.
Перший простягнув руку, і символи на стовпах відразу налилися багряним світлом. Із тріщин у землі вихопилися тонкі пасма чорної лави, однак щойно вони потягнулися до моїх ніг, чокер на шиї став крижаним.
Темрява Каеля розійшлася по тілу щільним захисним шаром.
Чорні пута торкнулися його сили й із шипінням відступили.
Перший завмер, уперше за весь час втративши свою незворушність. Його погляд повільно опустився до обсидіану, а потім ковзнув по моїх руках, де в червоному полум’ї вже проступали тонкі чорні нитки.
— Він залишив у тобі більше, ніж мав.
— Каель узагалі не дуже поважає поняття міри.
Перший зробив ще один крок.
— Його сила змішалася з твоєю.
Я теж опустила погляд на вогонь. Раніше темрява Каеля поглинала його, підживлюючись моєю магією, але тепер усе виглядало інакше: чорні прожилки вже не гасили полум’я, а існували всередині нього, наче завжди мали там бути.
— Схоже на те.
— Цього не повинно було статися.
— Повір, останнім часом зі мною відбувається багато того, чого не повинно.
У відповідь темрява Першого різко вдарила в чокер.
Обсидіан розжарився до болю, стискаючи горло так сильно, що перед очима попливли темні плями. Усередині каменя сила Каеля миттєво зімкнулася навколо моєї свідомості, не дозволяючи чужій волі проникнути глибше, але біль уже встиг розпалити в мені те, що я останнім часом контролювала особливо погано.
Це була лють. Вогонь рвонув із долонь раніше, ніж я встигла себе зупинити, і вдарив Першого просто в груди.
Я чекала, що він відлетить, загориться або хоча б перестане так самовдоволено дивитися на мене.
Нічого подібного не сталося.
Полум’я торкнулося його — і тоді чорна лава на дні здибилася величезною хвилею, багряні символи спалахнули в кілька разів яскравіше, а тріщини в небі розійшлися ширше, випускаючи з іншого боку низький багатоголосий гул.
Я миттєво загасила вогонь. Холод пробіг уздовж хребта.
Мій удар не послабив печатку, а навпаки вона його поглинула.
— Відчуваєш? — задоволено промовив Перший. — Це місце чекало на твою силу.
Я дивилася на багряне сяйво під ногами й поступово розуміла те, що мала зрозуміти ще раніше.
— Ти не хочеш закрити Розлом.
Мати різко повернулася до нього.
— Що вона має на увазі?
Перший навіть не удостоїв її поглядом.
— Світи не мали бути розділені. Маги злякалися сили, якої не могли контролювати, й замкнули прохід, хоча злиття вже почалося.
— Ти казав, що хочеш урятувати Колос, — прошепотіла моя мати.
— Саме це я й зроблю.
Тепер він подивився на неї, і в його очах не було нічого, крім холодного роздратування людиною, яка нарешті почала розуміти, що її використали.
— Завершивши те, що мало статися ще двадцять років тому.
Мати повільно відступила. Я бачила, як змінюється її обличчя, як тріщить остання впевненість, на якій вона будувала своє життя поруч із ним, проте навіть тепер їй знадобилося кілька секунд, щоб вимовити найважливіше.
— А мій чоловік?
Перший насупився.
— Хто?
Її губи затремтіли.
— Чоловік, чиє тіло ти носиш.
На мить мені навіть здалося, що Перший справді намагається зрозуміти, навіщо вона про нього згадала.
— Його вже давно немає.
Мати зблідла.
— Ти казав, що частина його залишилася. Що печатка…
— Я говорив те, що змушувало тебе залишатися корисною.
#151 в Фентезі
#36 в Міське фентезі
#601 в Любовні романи
#135 в Любовне фентезі
владний герой, магія авторська раса, від ворогів до закоханих
Відредаговано: 17.08.2026