•68•

(Ден)

Я вимкнув телефон і кинув його на сусіднє сидіння.

Машина здалася мені зараз затісною, хотілося вийти й випустити пару, яка вирувала в мені після розмови з Лікою.

Отже, Діма вже все знав.

І не просто знав — влаштував грандіозний скандал цукерочці. Звичайно, він вибухнув. Я б на його місці теж не стримувався. Але те, як він накинувся на неї — на свою сестру, — це вже за межею. Кричав, що вона зрадила його, що повірила в брехню, що вона дурепа. І все це тупо через те, що він мене не переварює. Така реакція — це вже перебір.

Злість підкотила гарячою хвилею. Я стиснув кулаки так, що кісточки побіліли. Хотілося зараз же піти до нього, зустрітися з ним і пояснити, що я забороняю так розмовляти з моєю маленькою білявочкою.

Але я знав: зараз це тільки погіршить ситуацію. Він у люті, слухати мене не буде, тільки рознесе все навколо.

Він має рацію в одному — я сам усе це накрутив.

Моя репутація, усі ці дівки, легковажність та байдужість. Я сам давав йому привід думати, що я не здатен на щось серйозне. Ще й плюс ця міфічна Аліна. І тепер, коли я справді змінився, він не вірить. І правильно не вірить — бо слова нічого не варті без доказів. А докази мають бути гучними й відкритими.

Тому завтра в їдальні я просто при всіх викличу його на цю розмову. Без усіляких розмазувань шмарклів та іншої дитячої х*****.

Він мусить погодитися на розмову, навіть якщо зараз кипить.

Бо в мене є для нього одна пропозиція.

Одна така річ, від якої він не зможе відмовитися.
Не через страх, не через тиск — а тому, що це торкнеться того, що для нього дуже й дуже важливе.

І коли він почує, що я готовий це зробити, — він хоча б вислухає. Хоча б дасть шанс пояснити.

Я викрутив вікно на максимум.
Зовні було темно, тільки блимали нічні ліхтарі.

Мда, завтра буде важко, і можливо навіть боляче. Можливо, тренер мене вижене, команда шепотітиметься, можливо, навіть моя спроба нічого не дасть.

Але якщо я зараз відступлю — втрачу свою малу. А цього я не витримаю.

Я повернувся до ліжка, взяв телефон і написав їй повідомлення:

«На добраніч, солоденька. Тримай за свого капітана кулачки — завтра в нього буде така важка гра, якої ще не було, бо суперник серйозний».

Назад дороги немає, тільки вперед: через скандал, через кулаки, через усе це лайно.