•57•

Тиждень пройшов непомітно.

Я і оком не встигла кліпнути, як дні промайнули, пролетіли, залишивши за собою дивний післясмак.

Напевно, я ніколи не забуду час, проведений у цих стінах.

Анька, до речі, підходила до мене просити пробачення. Щось мямлила. Єдине, що я зрозуміла з її промови, — вона справді не думала, що ми колись будемо з Деном разом, а втрачати можливість побути з таким хлопцем не хотіла.

Обзивала себе по-всякому, але я не знала, наскільки це щиро.

Та й не було мені до цього вже ніякого діла.

На словах ми помирилися, встановили формальне перемир’я, щоб потім більш-менш комфортно почуватися на роботі. А подругами нас ніхто не змушує бути.

Дімка ввалився в кімнату без стуку.

— Ну що, занозо мала, збираєш речі?

Я кивнула на розкриту валізу біля ліжка й цілу купу речей, що валялися на ньому, на стільці, на столі.
Трохи манаток я вже, звісно, встигла скласти.

— Супер! А то маман усе хвилюється за нас, як за малих. Дзвонить, питає, чи не забули щось.

Він підійшов і поклав руку мені на плече:

— До речі, я дуже здивований у хорошому сенсі цього слова. За ці дні ви багато разів були із Сарановим поруч в одному приміщенні, але він не приставав до тебе, і ти не чіплялася до нього. Ніяких скандалів, ніяких проблем. Ви навіть і не дивилися одне на одного. Супер!

Я подивилася на нього невинним поглядом:

— То ти цілком задоволений?

Дімка хіхікнув:

— Ще б пак! Я думав, що не один раз доведеться вас рознімати, і навіть… — брат завагався, чи казати мені це. — Грішним ділом подумав, що треба простежити за Сарановим.

Я нерозуміюче кліпнула:

— Навіщо?

Брат зам’явся:

— Каюсь, після стількох разів, коли ви стикалися з ним у місцях, де одного з вас не мало б бути, я вже подумав, що між вами щось є.

Ха! Капець! Наскільки ж близько Дімка стоїть біля правди!

— Ну от бачиш, нема за що тепер переживати.

Він задоволено повторив:

— Ну, останні дні ви й справді зовсім не контактуєте, не сваритеся, не цілуєтеся і не дивитеся одне на одного. Тож я цілком задоволений, сестричко.

Він поцілував мене у скроню й пішов збирати свої речі.