•42•

Закривши за собою двері, я прихилилася до них, відчуваючи, що ноги мене не тримають.

Я йшла до СПА, щоб зняти з себе трохи напруги, а вийшло навпаки — тепер я була ще більш збуджена і знервована.

Долоні трохи тремтіли, і я злилася на себе за це.

Нічого ж такого не сталося. Абсолютно нічого. А відчуття було таке, ніби я ледь не зруйнувала щось важливе, навіть не зрозумівши до кінця, що саме. Певно, якийсь бар’єр із власних принципів, який мав для мене значення.

Перед очима знову й знову спливало обличчя Саранова впритул до мого. Це було не романтично, не гарно — це було палко, емоційно, пристрасно. І від цього в моїй голові зараз усе плуталося.

Я закрила обличчя обома руками і присіла на підлогу.

Думки вперто поверталися туди, куди я не хотіла їх пускати.

До Дена. Цього паскудника б****.

І до тієї сварки Дена з Дімою, через яку між нами всіма тепер наче стоїть невидима, але дуже відчутна стіна.

Я так і не зрозуміла, що саме мені про це думати. Аліна прямо зізналася, і Діма зробив для себе якісь остаточні висновки.

Але чи є взагалі у цієї ситуації якесь доказове підґрунтя?

Може, Діма щось не так зрозумів. Або Аліна щось спеціально намутила.

Ця думка крутилася в голові вперто, як заїжджена платівка. Бо якщо так, то вся ця напруга, вся ця заборона між мною і Деном була абсолютно непотрібною та необґрунтованою.

Я зітхнула і різко встала.

Досить. Я все одно не збираюся зараз нічого вирішувати. Тож і думати про це зараз нічого.

— Кхм-кхм-кхм! Щось сталося?

Я здригнулася і підняла очі.

Виявляється, у кімнаті Аня вже сиділа на ліжку з телефоном у руках.

— Ти якась дивна, — сказала вона, відкладаючи телефон. — Все нормально?

Я знизала плечима, роблячи вигляд, що дуже переймаюся тим, щоб гарно скласти рушник.

— Та так, трохи втомилася. Басейн та сауна якось виснажили.

Аня скептично примружилася, але більше не тиснула. Лише кивнула і знову втупилася в екран.

Я лягла на ліжко і теж собі вперлася в стелю.
Серце вже заспокоїлося, дихання вирівнялося, але всередині залишалося дивне відчуття.

Ніби я торкнулася чогось, до чого не мала права торкатися. І що тепер мій заборонений плід спокушатиме мене скуштувати його — а я навіть не хочу від нього відмовлятися.