•33•

Аня, друга офіціантка, яка розмістилася зі мною в кімнаті, підбадьорила мене:

— Не сци, подруго, я вже у подібні відрядження не перший раз їжджу, тож зараз тобі все підкажу і покажу. Ходімо. Там, певно, Танька зі своїми вже вечерю дороблює, тож треба накривати на стіл. — Вона струснула хвостом. — Сьогодні шара, лише вечеря, та й усе. А завтра вже повний робочий день.

Вона вже вдягала свою уніформу, тож я поспішила взяти з неї приклад.

Бежева сукенка з милим чорним бантиком на шиї, здається, дуже мені личила, особливо під високий хвіст.

Вдягнувшись, ми попрямували на кухню, щоб розібратися, що до чого. В їдальні ще було пусто, до вечері залишалося хвилин тридцять.

Величезна професійна кухня зустріла нас пахощами та ароматами наготованої їжі.

Анька по-хазяйськи схопила піднос:

— Ліко, просто повторюй за мною!

Я зробила те саме, і ми, обережно виставивши тарілки, понесли першу порцію в зал.

Поки ми отак бігали туди-сюди, Аня відправила мене на кухню зібрати всі прибори.

На величезному стелажі красувалися начищені виделки, ложки, ножі, і поки я складала набори на піднос, у залі почувся шум і гомін — здається, постояльці вже були на місцях, і треба поспішати.

Я вирівняла спину, підняла голову й гарною, чіткою ходою покрокувала в зал, сподіваючись не облажатися.

Каблуки моїх туфель цокали по мармуровій підлозі, а прибори на підносі дзенькотіли.

Я не дивилася ні в зал, ні на гостей — тільки на піднос, щоб не повторити ту кляту помилку і не зганьбити довіру моєї керівниці, спіткнувшись і розсипавши все на підлогу.

Бо з мене станеться — я іноді можу бути такою криворукою, що жах.

Але зараз я не збиралася виглядати незграбою.

Обережно підійшла до першого столика і, ввічливо посміхнувшись, сказала:

— Мене звати Ліка, я буду вашою офіціанткою весь найближчий тиждень. Якщо дозволите, я покладу вам прибори?

Сказала — а потім нарешті подивилася на гостя.
Подивилася і заклякла на місці, мов статуя.

Відчула, як повільно ноги наливаються свинцем, а руки починають жити своїм життям, видаючи тремтіння дзенькотом виделок.

Твою ж матір!!!