•12•

(Ден)

— Готуйся, вийдеш на поле!

Я нерозуміюче подивився на тренера:

— А як же дискваліфікація?

Він зціпив зуби:

— Нема часу на це. Вийдеш — і все. Підеш на поле замість захисника. Не заб’єш м’яча — сидітимеш на лаві запасних ще довго, втямив?

Я натягнув пов’язку.

Б****, я маю забити. Маю!
Я маю довести усім цим с****, що я машина!

Урити, закопати їх разом із їхніми сраними брудними язиками!

Люто вибіг на поле й одразу ввімкнувся в гру.
«Біжи, біжи вперед!»

Біля воріт суперника почалася штовханина із захисниками «Ґрізлі», і я, зробивши обманливий рух, звільнився від натиску цих п****.

Блискавично зайняв найвигіднішу позицію й щосили вистрибнув якомога вище, завдавши максимально точного удару головою у дальній кут.

«Так, б****, так! На, падло, виймай!»

Мої братани кинулися обіймати мене одразу після свистка, хлопали по спині, по голові:

— Красава, так їх, молодець!

Ухмильнувся. 
Так, я кращий.
Роналду відпочиває — татусь на полі.

Одразу ж, мов стерв’ятники, налетіли репортери й створили натовп. Їхні руки тягнули мікрофони до обличчя, і я вже перестав щось розрізняти, окрім кольорових плям і гулу людських голосів.

До одного моменту.

Маленька фігурка перелізла через огорожу й ледь не бігом почала пересуватися полем просто назустріч команді.

Та невже…
Невже ця бісова білявка таки наважилася прийти сюди й виставити себе на поталу цим крокодилам?

Хижа посмішка розтягнула мої губи. А вона таки цікава штучка.

Папараці обступили дівчину, і мені було добре видно, як її трясе і як тремтять її гарненькі губки, коли вона каже:

— Я хочу зробити заяву.

Боїться, мов зайченятко, але вперто робить своє.

Вона вже відкрила рот, щоб сказати те, заради чого тут і з’явилася, але мене це раптом перестало влаштовувати.

Яка маленька, смілива капосниця.

Очі опустилися на її губи, і я, не розуміючи, що роблю, простягнув руку до її підборіддя — на очах у преси, команди та її клятого брата.

Краєм ока я бачив його погляд: він ще не повністю втямив, що я хочу зробити, але іскра розуміння вже блиснула в його очах, змінюючись на гнів.

Ніби у сповільненій зйомці, під його поглядом, що обіцяв мені всі трикляті муки пекла, якщо я насмілюся торкнутися його сестри, я переможно торкнувся її підборіддя двома пальцями й притягнув до себе.

Наблизившись максимально, я притягнув її за талію.

Останнє, що я побачив перед тим, як торкнутися своїми губами її ротика, — ошелешений і наляканий погляд цього солодкого зайченятка.

Помста — страва, яку подають не лише холодною.