•10•

Очі ковзали по сторінках книги, тоді як рука поривалася схопити телефон.

Звісно, братик сказав мені не наближатися до Дена й на гарматний постріл, але…

Але я почувалася винною.

Не знаю, через що в нього там конфлікт із Дімою, але особисто я конкретно насолила капітану, і мене не відпускала думка, що це треба якось виправити.

За обідом Діма ще раз нагадав мені триматися подалі від Саранова, бо інакше він мені влаштує, і я ствердно кивала, хоча в душі вже майже вирішила йому написати. Цього разу — зі свого номера.

Нарешті не витримала.

Схопила смартфон і написала:

«Привіт. Це Ліка».

Руки трохи затремтіли, і я поклала телефон, у надії, що Ден навіть не прочитає це.

Але моїм очікуванням не судилося справдитися, бо вже хвилини через три телефон пілікнув.

З острахом, наче з нього зараз виповзе отруйна змія, я взяла його й тицьнула пальцем на діалог.

Ден Саранов:
«Оу, ну що тобі потрібно? Ще одне відео чи, може, фото?»

Мої пальці винувато застукали по екрані:

«Пробач мені '_' »

Відповідь прилетіла миттєво:

Ден Саранов:
«Недостатньо. Що іще можеш мені запропонувати?»

Я важко зітхнула. Навіть не очікувала, що все буде так просто.

«Я хочу якось усе виправити, Дене…» — написала.

Ден Саранов:
«І як ти собі це уявляєш? Вийдеш до ЗМІ і скажеш, що це ти, тупенька, вирішила пранканути капітана?»

А що! Це ж варіант!
Звісно, ганьбитися дуже не хочеться, але врешті-решт я заварила цю кашу — мені й розхльобувати. Це було б чесно.

Швидко надрукувала у відповідь:

«Якщо по-іншому ніяк, то хоча б це. Запишу відеозізнання і викладу в мережу!»

Телефон плімкнув.

Ден Саранов:
«Це все одно нічого не змінить. Люди вже зловили гіперфікс на вірусному ролику, репутація вже зіпсована».

Та ну його, а що він пропонує робити?
Злитися на мене вічність, поки виплачуватиме клубу штрафи й ховатиме обличчя від репортерів?
Я трохи подумала й ризикнула запитати:

«А що в тебе з Дімою?»

Пауза. Ніби месенджер завис.
Я вже хотіла повторити питання, як прийшла лаконічна відповідь:

Ден Саранов:
«Не твоя справа».

Ну і добре. Подумаєш, у Діми спитаю!

Я фиркнула й хотіла знову повернутися до читання книжки, поки цей високомірний засранець думає, як мені вгодити, аж тут прийшло повідомлення:

Ден Саранов:
«Не треба записувати відео. У мене є краща ідея. Через три дні в нас буде матч. Прийди на нього, і коли закінчиться другий тайм, вийди на поле й зізнайся перед усіма репортерами. Цього буде достатньо для мого пробачення».

Ой-ой. Не думаю, що братик зрадіє такій перспективі… Певно, доведеться пробратися на матч нишком. Оце буде йому сюрприз!

Я відписала капітану:
«Домовилися!»