- Також у вас на сьогодні ще зібрання в компанії та 2 зустрічі, - знову і знову повторювала розклад моя особиста помічниця - Стелла.
Ще з вчорашнього вечору відчуття тривоги не полишало мене.
- Альфо, вибачте, але цей номер не перестає дзвонити, - раптом перервалась вона, - це вже всьоме за останню годину.
- Добре, давай, - забрав у неї свій телефон, - алло?
-Тристан?
- Вибачте, але з ким я..
- Це Емілія. Послухай, це важливо. Моя донька, вона втекла, - вона ще щось говорила, але я вже не слухав, я зрозумів, що трапилась біда. Вона просто так ніколи мені б не зателефонувала. Вже 6 років ця жінка приховує від мене свою доньку, мою істинну пару. - Вона все більше і більше задавала питань, все більше злилася на мене. Меліса втекла вчора ввечері. Я не знаю, що мені робити, вона використала свою магію, мої пошукові амулети не працюють.
- Ти сама винна у всьому, - сказав, але розумів, що зроблю все щоб знайти її, - якщо з нею щось станеться, ти поплатишся за це.
- Тільки ти можеш знайти її, допоможи мені, благаю..
-Скинь мені координати, де бачила її в останнє, - на телефон одразу ж прийшло повідомлення, з потрібною мені інформацією, - тепер затям собі, ти не побачиш її більше, я знайду її та заберу до себе. Я навчу її всьому, вона має знати, що не одна така. Зі мною, в моїй стаї їй буде безпечніше всього. - я скинув виклик, телефон знову засвітився вхідним викликом але мені було байдуже. Я маю знайти її!
-Стелло, відміни все на найближчі дні, - встигло злетіти з моїх вуст і вже наступної хвилини я мчав вовком, в зазначене координатами місце, щоб почати пошук.