Розділ 4. Данієль.

Ми всією родиною чекали дівчину в вітальні.

-Так ти познайомився з цією дівчиною вчора а вже сьогодні привів їй в наш дім братику? Запитала Вікторія , одягнена вона  була в червоний топ та чорну міні спідницю. Її світле коротке волосся було в ідеальному стані. -Ти не вважає, що це не розсудливо? А ви ще мене звинувачували в тому, що я не розсудлива. Ти розумієш, що буде , якщо ця смертна дізнається, хто ми такі. 

-Годі. Гиркнув я:- я що мав залишити її там померати? Ми повинні з'ясувати хто на неї напав та чи зв'язано це з тими вбивствами чи ні. Може дівчина щось пам'ятає і це нам допоможе знайти винного.

-Гаразд, гаразд. Погодилася сестра. Я вже навіть хочу познайомитися з нею.

-Тільки без дурниць. Придостеріг я сестру.

-Окей. Відповіла та.

Я почув кроки й ми замовкли. В кімнату зайшли Марта та Емілія. Дівчина була в червоній сукні яка їй дуже личіла. Я встав з кресла підійшов до дівчини:

-Тобі вже краще? Дівчина була ще блідою але вже не така бліда  як була на початку , коли я прийніс її до себе додому.

-Так мені вже краще, дякую. Відповіла дівчина.

-Познайомся це мій брат Габрієль.

-Привіт. Привітався той до дівчини сидячи на дивані.

-А це моя сестра Вікторія. Яка сиділа на одному з кресел. Та посміхнулася до дівчини :

-Привіт.

--Дякую тобі за речі. Подякувала Емілія моїй сестрі.

-Та нема за що. Відповіла та.

Я взяв дівчину за руки та підвів до одного з кресел й запропонував присісти. Та подякувавши сіла.

Я присів поруч.

-Розумію , що тобі напевне не дуже хочеться про це говорити, але може ти щось пам'ятаєш із того, що було вчора ? Той хто на тебе напав нічого тобі не говорив, може хоть щось, що допоможе нам вийти на нього.

-Я мало чого пам'ятаю та розумію. Почала розповідь дівчина. 

-Я й сама не зрозуміла як опинилася на тій вулиці а потім в одну мить з'явився той чоловік. До того як напасти він сказав , що не може дозволити щоб пророцтво збулося.

-Пророцтво? Здивувався я. Ніколи не чув не про які пророцтва.

-Так пророцтва , я й сама не зрозуміла про що він.  

-Добре я спробую з'ясувати про це пророцтво.

Дівчина кивнула.

-Якщо ви не проти я хотіла поїхати до дому, бо моя сусідка по квартирі буде нервувати якщо мене довго не буде на зв'язку.

-Добре. Відповів я. Я попрошу Антоніо відвести тебе.

-Дякую. 

-Дай будь-ласка номер свого телефону, щоб бути на зв'язку.

Дівчина продиктувала номер. 

Я подзвонив Антоніо, щоб той приїхав до нашого дому й відвіз дівчину до дому.