"Спокуса"

Розділ 2. Данієль

Я пішов на ту вечірку , щоб вирішити проблеми з Ханом , щоб його клан не з'являвся на території нашого клану.  Хан та його сородичі можуть завдати нам проблем у майбутньому , бо вони нападають на смертних  , тому це загрожує викритю, а ми не можемо дозволити , щоб світ дізнався про наше існування . Я й моя родина пили кров тварин чи кров с пакету. Так була спокуса знову скуштувати людської крові, відчути ту силу яка приходить до тебе з людською кров'ю.

Але наша родина не вбивала смертних близько 300років.  В ті роки вилося полювання на дітей ночі, багато вампірів було знищено.  Саме тоді більшість дітей ночі поклялися зробити все щоб про нас знало як найменше людей.

Але тепер здається після скількох років Хан та його клан забули про  обережність. 

Я поговорив з Ханом, він пообіцяв розібратися з цим питанням. Я вже збирався йти до дому. Як раптом я відчув небезпеку, а мій вампірський нюх мене рідко підводила. Я прислухався від кого йде ця небезпека.  Подивився по сторонам й побачив як шавки Ханна Ерік й Ліліт почали чиплятися до якоїсь дівчини.

Я вирішив розібратися, на такі вечірки іноді потрапляли й люди. А ця дівчина явно була смертною я відчув її серцебиття. Шавки побачивши мене зразу піджали хвости й втекли.

Дівчину звали Емілія.  Яке гарне ім'я. Та й сама дівчина була нівроку. Карі очі, темне волосся, середнього росту. 

Ми з нею розговорилися, вона виявилась гарним співрозмовником.  А потім подзвонив брат й сказав що наша сестра  Вікторія втекла з дому.  Іноді вона зривалася з дієти , тому її краще тримати подалі від смертних. Добре , що вони покликали Антоніо знайти її. В таких зривав часто їй допомога в саме він. Вийшовши надвір я подзвонив Антоніо. Він сказав , що знайшов її.

Тому я був спокійним за неї.

Я вирішив трішки пройтися околицями. Поки була така можливість, бо в Данієля рідко була вільна хвилина . Він й не замінив скільки часу він так будив околицями.

 Раптом він відчув запах крові. Його зіниці почорніли. Ікли занили від спраги . Данієль опанував себе й  побіг в напрямку запаху.

 

Він побачив як вампір впився в шию тіла яке лежало на землі. Тіло було ще живе, бо було чутно слабке сердецебиття. Він вирішив допомогти. Взявши вампіра за комір його куртки й підняв в гору а потім кинув об стіну.  Данієль підійшов до жертви.

-Еміліє?  

Дівчина лежала ледь жива.

Що вона тут робила? Й чому цей вампір хотів її вбити. Він обернувся в напрямку стіни , де мав би бути вампір але там нікого не було.

-Дідько. Виругавшись хлопець підняв дівчину на руки.

Вона була вся в крові. -Еміліє відкрий очі. Попросив хлопець. Але дівчина мовчала. 

З своєю ношею хлопець побіг до дому. Адже вампіри мали гарну швидкість. А зволікати було неможна. Дівчина втратила багато крові й могла померти.

Забігайлівка в будинок. Брат з подивом дивитися на мене. 

-Що трапилося ?

  • -Габрієлю потім. Сказав я братові. Й поніс дівчину на другий поверх в свою кімнату. Брат йшов за мною слідом.
  • -Що з нею трапилося? Спитав брат в мене.
  • -Напад вампіра. Відповів я поклавши дівчину на ліжко.
  • -Вона втратила багато крові ти маєш дати їй своєї крові.
  • -Знаю Габрієлю, але чи не зробить це її вампіром?
  • Я не хочу щоб ця дівчина потім мучалася від того яке життя її може чекати.
  • -Ні не стане , вона ще не на межі смерті, тому твоя кров дасть їй більше сили й загоїть рани. Відповів брат.
  • - Ти бачив хто на неї напав.
  • -Ні. Коли я збирався його допитати він втік. Але я обов'язково це з'ясую.
  • Данієль зробив надріз на зап'ясті й приклав до вуст дівчини. Спершу вона не могла пити , але потім вона це зробила.  Маленькими ковточками. Потім дівчина заснула.
  • Габрієль приніс вологого рушника й дав його Данієлю  щоб той обтер кров на шиї дівчини. Рана була глибокою , але завдяки крові Данієля , почала затягуватись.
  • -Треба покликати Марту , щоб перевдягла дівчину. Сказав Габрієль.
  • Я погодився с цим й кивнув йому. Той зразу пішов , щоб сказати Марті щоб вона приготувала все необхідне для сна дівчини. Я подивився на неї , вона була блідою , наче вампір, їй навіть личив цей колір . Її блідість була прекрасною ,    вона була  схожу на справжю дитину ночі. Але це не так , такій дівчині як Емілія нічого робити в цій пітьми.
  • Марта зайшла в кімнату й принесла все необхідне для дівчини
  • Я вирішив не заважати й покинув кімнату .




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше