Спокій вітрів

Зустрінемось колись

Зустрінемось колись,

Але вже не в цей раз,

І не в цьому житті,

Я не напишу листи,

І не присвячу вірші.

Не дивитися на твоє волосся до болі знайоме,

І очі, які змінюють колір протягом, чотирнадцяти довгих років.

В променях місяця ти шлеш мені свої любовні листи,

Які згорають в вогнищі дотла.

І тільки гріють руки, а не душу.

Димом затьмарюючи розум,

Дуже красиві слова з твого боку втрачають сенс у всьому.

Подобається

#1044 в Сучасна проза
#710 в Різне
#110 в Поезія

Відредаговано: 18.06.2024