Невже, невже коли так все добре було в нашому житті так все може змінитися в один день чому він мені нічого не казав що він хворіє чому...
Марго медсестра дала заспокійливого.
Що на це все скаже Ораст мовила Марго...
Пустіть мене до мого коханого я вас дуже прошу дайте мені із ним побути, будь ласка ...
Тільки не на довго ..
Чому ти мені не сказав я тебе безмежно кохаю я не бачу життя без тебе ти моє сонце у похмурі дні захлипуючи в сльозах Марго не може й мовити більш слів..