Підготовка мітінгу “Екологія і ми” (1988)

Згадуючи той час, бачу, що наростала критична маса заходів, лекцій, засідань, які ми проводили самі в “Спадщині”, або відвідували в Спілці письменників України і “Зеленому світі”, інших форм громадської активності, що врешті-решт привело нас до необхідності організації масштабного екологічного мітингу. Ця ідея спочатку не була чітко сформульована. Першою про це стала говорити Леся Федорук. Я, пам’ятаю, пручався, відкидав, усвідомлюючи гігантський масштаб організаційної роботи. Але ситуація почала виходити з-під контролю. Вже хтось комусь пообіцяв, чи повідомив, що готується мітинг і відступати не було куди. Іван Заєць і всі члени “Спадщини” активно підтримували проведення мітингу, та я розумів, що лише я зможу пройти купу різних організаційних і паперових формальностей, які дозволять відбутися акції. Сховатись за когось не було можливості. Тому я, як керівник екологічної секції, взяв на себе організаційні всі клопоти, і був записаний у заяві на проведення мітингу, як відповідальний за його проведення.

Протокол

засідання Українознавчого клубу “Спадщина” при Будинку вчених АН УРСР

24.10.1988 р.

Порядок денний:

І. Обговорення останніх подій.

ІІ. Підготовка до екологічного мітингу.

ІІІ. Організаційні питання клубу.

Голова зборів – Л.Добрянський, секретар – Л.Забава.

І.Слухали:

М.Жарких: Про звітно-виборні збори Товариства Лева, які мали відбутися 23 жовтня, але були заборонені місцевою владою проти волі членів Товариства і рішення міськкому комсомолу.

О.Мосіюк: Інформація про з’їзд у Литві.

В.Кулінич і О.Федорук: про події у політичному житті інших прибалтійських республік.

О.Панасюк: політичні події в Єревані.

М.Кагарлицький: про засідання у Спілці письменників України, на якому виступав п.Масик . Він пообіцяв, що в Конституції України українська мова буде визначена державною мовою.

ІІ.Слухали: Інформація на жаль відсутня.

ІІІ.Слухали: Частина інформації втрачена.

3. Питання про нестворені секції (відповідальні – члени Правління).

4.Створення Скарбового статуту, приймаються пропозиції (відповідальний – М.Жарких).

5. Збір матеріалів до часопису (відповідальний – М.Жарких). Редактором 1-го числа обрано М.Жарких, головного редактора вирішено обрати пізніше.

6. Впорядкування зв’язків з іншими клубами і товариствами (відповідальний – В.Кулінич).

7. Фоноархів і переведення звукозаписів у друк (відповідальний – М.Корбутяк).

8. Утворення робочих груп для проведення конкретних заходів: шефство над садибою І.Гончара (відповідальний – А.Мороз); екологічний мітинг (відповідальний – О.Федорук); експедиція по Шевченковому краю (відповідальний – Л.Дмитренко); скарб клубу (відповідальний – М.Жарких); редколегія (відповідальний – О.Панасюк).

31 жовтня 1988 року – засідання Українознавчого клубу “Спадщина” при Будинку вчених АН УСРСР “Історія утвердження української мови у другій половині ХІХ ст.” – доповідач – доцент КДУ, кандидат філологічних наук Василь Яременко.

Заява на проведення мітингу була подана Голові виконкому Київської міської Ради 3 листопада. Мітинг просили провести 13 листопада. Офіційна відповідь повинна була дана не пізніше 8 листопада. Заяву підписали відомі поважні люди – А.Скороход, Д.Гродзинський, Ю.Ткаченко, С.Плачинда і ми, організатори: С.Дудко, секретар “Зеленого світу”; Л.Федорук і я. Заяву до органів влади ми носили разом із Анатолієм Пановим, активістом “Зеленого світу”. Було якось страшнувато йти з такою місією одному: ніби хтось міг переслідувати тебе.

Заява на проведення мітингу

Офіційну відповідь на нашу заяву нас запросили отримати 8 листопада в святковий день в приміщення Київської адміністрації. Від ініціативної групи були І.Заєць, Л.Федорук, С.Дудко, А.Панов, Преображенська, Бердник, Ткаченко, Плачинда, В.Кулінич і я, можливо ще хтось. Від адміністрації – вищі чини, в тому числі генерал міліції Василишин. Вів засідання сам Згурський, голова Київського міськвиконкому. Я зробив коротеньку доповідь, по суті зачитавши текст заяви. В процесі обговорення зав’язалась суперечка. Ми говорили українською, представники влади – російською. І тут, несподівано, заперечуючи Лесі, Василишин емоційно відповідає їй щирою українською мовою! Це було так несподівано, що всі розсміялись. Мітинг проводити дозволили, але не під “Аркою”, а на площі перед Центральним Стадіоном. Після засідання Згурський відвів мене вбік і, по-дружньому поплескавши по спині, сказав: “Ну що, хлопче, дозвіл ви отримали, але якщо щось буде не так – відповідатимеш ти. Май на увазі”. Злякатись я не злякався, бо знав, за що брався, але серйозність наслідків усвідомив. Власне після цієї зустрічі почалась підготовка до проведення мітингу.

Протокол

засідання Українознавчого клубу “Спадщина” при Будинку вчених АН УРСР

9.11.1988 р.

Порядок денний:

І. Обговорення листа про двомовність.

ІІ. Підготовка до екологічного мітингу.

Голова зборів – Л.Добрянський, секретар – Л.Забава.

І.Слухали:

І.Ющук проінформував про спільне засідання двох комісій з міжнаціональних відносин Верховної Ради та Спілки письменників України.

Спілку представляли: І.Драч, Д.Павличко, Д.Чередниченко, Д.Білоус, І.Ющук, Ю.Мушкетик, О.Підсуха, Б.Олійник, Синцов.

На ім’я Валентини Шевченко надійшло 90 листів про дискримінацію української мови (обурення викликає створення військових класів з викладанням російською мовою).

О.Гончар отримав два листи з Нікополя, у яких дані про дискримінацію там української мови не підтверджено.