Весна – осінь 1988 року

Протокол

розширеного засідання Правління Українознавчого клубу “Спадщина” при Будинку вчених АН УРСР

21.03.1988р.

Присутні:

Голова клубу: В.Кудін.

Члени Правління клубу: Л.Добрянський, І.Заєць, В.Кулінич, Л.Ященко. Члени клубу: С.Войнович, Л.Дмитренко,  М.Жарких, Л.Забава, Л.Іваненко,

М.Корбутяк, І.Мотіюк, Т.Липко, Є.Ракін, Я.Федорин, О.Федорук, О.Чередниченко.

Член Ради Будинку вчених – С.Бобришева.

Порядок денний:

І. Обговорення листа з пропозиціями про роботу клубу до редакції газети “Вечірній Київ”.

ІІ. План на квітень і травень 1988 р.

Голова зборів –Л. Добрянський, секретар – Л.Забава.

Постановили:

І.Зайцю підготувати інформацію про Українознавчий клуб “Спадщина” при Будинку вчених АН УРСР як преамбулу до листа. Іван запропонував вийти з цим листом не у міську, а в республіканську пресу.

О.Федорук і Л.Добрянському – підготувати інформацію про ознайомлення з проектом меморіалу в Корюківці (узагальнений проект пам’яті 264 спалених фашистами українських сіл, вартість 2 млн. крб.), організувати для членів робочої групи відвідини майстерні скульптора.

В.Куліничу – підготувати плани на квітень і травень 1988 року.

На 4 квітня заплановано пленарне засідання “Соціально-культурні аспекти двомовності” – доповідач доктор філологічних наук С.Єрмоленко. Для участі у диспуті запрошено професора КДУ В.Яременка (відповідальні – Б.Ажнюк, І.Заєць, В.Кулінич і Л.Ященко ).

На 18 квітня заплановано пленарне засідання “Актуальні проблеми екології” (відповідальні – Л.Добрянський, В.Кулінич).

На 28 квітня заплановано засідання, на якому С.Білокінь розповість про результати джерелознавчих досліджень.

3 травня – “Проблеми оновлення Українського правопису”, доповідач – доктор філологічних наук А.Бурячок (Інститут мовознавства АН УРСР).

16 травня – “Український ренесанс”. Проблеми вивчення літератури 20-х років”, доповідач – Ю.Ковалів, науковий співробітник Інституту літератури АН УРСР.

21-22 травня для бажаючих вирішили організувати поїздку до Канева.

Л.Дмитренкові доручити розробити конкретні пропозиції щодо заповідника “Шевченків край”, ядром якого повинен стати національний парк у Каневі. Далі можна за три поїздки пройти шляхами Шевченка по Україні.

Прислухатися до пропозиції С.Ковалевської і запросити студентів-українців з ПНР і заслухати їхню інформацію про роботу українського товариства в Польщі.

Винести на затвердження директора Будинку вчених назву українознавчого клубу “Спадщина” (!).

Вимагати оформлення перепусток членам клубу, які не працюють в АН УРСР.

Протокол

засідання Українознавчого клубу “Спадщина” при Будинку вчених АН

28.03.1988 р.

Порядок денний:

І. Обговорення листа з пропозиціями про роботу клубу до редакції газети “Вечірній Київ”.

ІІ. Про створення клубу Дружби народів.

Голова зборів – Л.Добрянський, секретар – Л.Забава.

І.Слухали:

Міняйло: а) підтримати ідею створення в Музеї народної архітектури і побуту Музею кобзарства (стаття “Коротка пам’ять” у газеті “Прапор комунізму” за 21.02 і 27.03.1988 р.);

б) підтримати ідею створення Музею Леся Курбаса (газета “Молода гвардія” за 27.03.1988 р.).

Л.Ященко: а) з першого питання щодо листа – занадто гостра критика сучасної архітектури в Києві;

б) пропоную створювати все-таки Товариство ім. Т.Г. Шевченка, а не товариство Дружби народів ім. Т.Г. Шевченка.

О.Федорук: а) з першого питання – забагато критики архітектури;

б) щодо Академії, не слід забувати, що вона - не лише центр культури, а й науки.

Я.Федорин: Голосує “за”.

М.Жарких: а) пропоную підтримати відновлення Товариства ім. Т.Г.Шевченка таким, як пропонують ленінградці;

б) щодо Києво-Могилянської Академії, якщо її передати Інституту суспільних наук, слід врахувати стан і запити інституту і університету, а також яка користь буде з Академії для цих установ: - генетичні зв’язки КДУ та Академії; виселення ЦНБ; виселення Морського училища.

О.Панасюк: а) пропоную зі створенням Товариства ім. Т.Г.Шевченка не поспішати;

б) винести на ширше обговорення проблему створення у Києво-Могилянській Академії культурно-просвітницького центру;

в) організація українського ермітажу з великим залом портретів діячів української культури.

В.Кулінич: а) з першого питання – підтримую думку про критику архітектурних будівель;

б) вважаю, що створення Товариства Дружби народів ім. Т.Г.Шевченка є дублюванням Спілки письменників. Проте, якщо створювати Товариство ім. Т.Г.Шевченка, то обов’язково використати все найкраще, що було вже у попередньому Шевченківському науковому товаристві;

в) щодо Академії, пропоную доручити О.Панасюку зібрати усю інформацію і підготувати конкретні пропозиції.

І.Заєць: а) з першого питання щодо листа: витримати стиль та інтонацію; в тексті обов’язково правильно вказувати повну назву клубу – Українознавчий клуб “Спадщина”; перебрали в критиці сучасної архітектури в Києві;

б) Товариство Дружби народів ім. Т.Г.Шевченка нехай собі створює Спілка письменників. Товариство ім. Т.Г.Шевченка як спадкоємця Шевченківського наукового товариства треба створювати окремо;

в) не треба плутати заповідник “Шевченківські місця” з Шевченківським товариством, хоч ідейно вони, звичайно ж, пов’язані;

г) Академія цілісна, по спорудах ділити її не можна, незалежно від того, хто її займатиме. В першу чергу треба виселити військове училище, щоб отримати можливість створити культурно-просвітницький центр; використання Києво-Могилянської Академії в АН УРСР або КДУ – недоцільне, хоч частину приміщень можна передати філософському та історичному факультетам КДУ.