Про громадські об‘єднання в Києві того часу

Спілка письменників

Про Спілку письменників та її значення у здобутті Україною своєї незалежності, напевне, буде написано досить докладно самими письменниками. Я можу сказати, що на різноманітних засіданнях і лекціях, що тут проводились, я отримав надзвичайно багато інформації, яка вплинула на мій світогляд і вибір свого шляху. Відвідуючи лекції в Спілці, я вів короткі нотатки і завдяки цьому збереглась можливість згадати деталі того часу.

26 січня 1988 р. у Спілці відбулась лекція Михайла Жовтобрюха про українську мову, українізацію і державну політику в цій сфері з часів революції до 30-х років. Для мене відкрилося, що в 20-х роках функціонування української мови було найширшим. Тоді ж унормована була термінологія, правопис і багато чого іншого. В 30-ті роки в Україні українізація ослабла, а в Росії скасована зовсім. До того українські педінститути були в Краснодарі, Білгороді, Благовіщенську, існував український відділ при Воронезькому університеті.

17 лютого під головуванням Валерія Шевчука відбувся вечір “Етногенез слов’ян”. Виступили: С.Плачинда, І.Білик, актор П.Громовенко, письменник Д.Міщенко, В.Коломієць, С.Білокінь, Брайчевський. Почувши вперше у сконцентрованому вигляді цю інформацію про наше міцне коріння в глибині віків, у мене з’явилась якась глибинна впевненість і гордість за нас самих і справу, яку ми робимо у своєму клубі.

26 квітня, на другу річницю Чорнобильської трагедії, відбулось засідання. Відкрив його вступним словом Ю.Щербак. Виступили генеральний директор ВО ”Комбінат” Чорнобильської АЕС і його заступники Андрєєв і Коваленко, Б.Олійник, відомий московський публіцист Ю.Чорниченко, Л.Ковалевські. Виступили також переселенці з Чорнобильської зони - А.Серова і Н.Ковальчук. Роповідали, що подібні їм переселенці хотіли зібратись на майдані Незалежності, щоб відзначити цю сумну подію, яка об’єднала їх усіх, але влада не дозволила це зробити. Під час проведення засідання головуючий дав слово Катерині Зеленській із журналу “Україна”. Вона повідомила, що годину тому УКК проводив демонстрацію на Хрещатику з приводу річниці Чорнобиля. Всю демонстрацію арештовано.

28 жовтня в Спілці письменників пройшло засідання, присвячене нетрадиційним (відновлюваним) джерелам енергії. Доктор біології Л.Сіренко зробила доповідь про біотехнології, які можуть служити джерелом енергії (дрова, сміття великих міст, відходи тваринницьких комплексів, етиловий спирт із сільгосппродуктів, водень). Співробітник кооперативу “Геліоенергетика” В.Бердніков доповів про свій напрям робіт. Головні висновки, що прозвучали на засіданні, – держава не приділяє уваги розвитку відновлюваним джерелам енергії, які дозволять якщо не відмовитись, то зменшити роль атомної енергетики чи теплових станцій в енергозабезпеченні України.

5 червня 1989 року я слухав доповідь Богдана Якимовича “Історична пам’ять українського народу”. Надзвичайно детально ним було висвітлено історію і становлення української символіки: тризуб, прапор, гімн. Знову ж все це я чув уперше – величезне одкровення.

26 червня 1989 року в приміщенні Інституту гідромеханіки Академії наук Ярослав Шашкевич прочитав доповідь “Українізація” – як це було від часів революції до голоду 1933 року.

Зразки тематичних значків, розроблені спадщанином Леонідом Дмитренком та іншими авторами

Хор “Гомін”

Одним із активних членів клубу Спадщина був Леопольд Ященко - керівник хору “Гомін”. Цей колектив існував і жив своїм життям ще задовго до створення клубу. Всі народні свята - Різдво, Великдень, Івана Купала, Покрова та інші - хор завжди відзначав своїми чудовими піснями. Спадщани та інші активні люди з приємністю проводили час разом із артистами хору, співаючи старі народні пісні.

Молодіжний театр

Скоро після того, як сталася Чорнобильська аварія, в Київ повернувся з Москви відомий український режисер Лесь Танюк. Він взявся відновлювати роботу Молодіжного театру, який тоді працював на сценах палацу культури Метрополітену, на вулиці Прорізній. Багато хлопців і дівчат з мого кола знайомих ходили і допомагали Лесю Степановичу у ремонті приміщень, постановці вистав. Одного разу я теж був присутній. Йшов ремонт нового приміщення театру на Прорізній, ми з великим ентузіазмом розпилювали і переносили дерев‘яні дошки. Це також була одна з тусовок того часу.

Запрошення на вистави Молодіжного театру

Товариство “Громада”

Товариство “Громада” було створене студентами Київського державного університету. Мені довелося контактувати з його лідерами - Дмитром Корчинським і Володимиром Чемерисом - під час підготовки і проведення мітингу “Екологія і ми”. Вони були надзвичайно активними і помітними в той час. За цю активність, здається, їх було пізніше виключено з університету. Ми, спадщани, зі співчуттям ставилися до цих хлопців. На засіданнях клубу ми розглядали кілька варіантів звернень до владних структур, щоб допомогти їм.

Громада ініціювала в травні 1988 року і пізніше дискусії з ряду інших гострих питань.

Газета «Київський університет» від 23.09.88 про товариство «Громада» і відновлення Могилянської академії