Спогади
***
Кохання, як зірвані квіти спершу тішать, а потім засихає і опадає пелюстками, колись прекрасної квітки кохання.
Як зберегти кохання? Не дати потонути в колі побуту та сірих днів осені чи холодного морозу?
Скільки запитань, а відповідей немає?
Так і почалася історія про кохання…
Олена гуляє берегом моря.
Вода пестить, ступні її ніг. Шум моря в руці камінчик гладкий і теплий від сонця. Вона натягла капелюх, прикривши обличчя від яскравих променів.
І згадала, як усе було в неї: кохання, сміх і тепло на серці.
Легкість у душі, що хочеться співати та танцювати. Його очі зелені, кольори літньої трави такі нереально яскраві та манять за собою. Здавалося, як у рай для неї. Тільки рай такий крихкий…
Вона не могла забути його поцілунки та ніжне слово "кохана" На жаль жорстоко ранив її ніжне серце.
Дарував тепло, а потім поранив сильніше кинджала.
Він у житті гравець, грав у кохання не тільки з нею.
І тепер її шлях самотній. Ні, вона не одна.
Вона вільна.
Зараз вода забирає смуток і подарує свіжість, легкість душі та надію.
Адже любов зараз немає, але хто
знає, де чекає її єдиний.
#1678 в Жіночий роман
#6648 в Любовні романи
#1551 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 10.05.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
