Спогад ( ніяких Нло і кораблів тут немає)
власне спогад
Витончені силуєти гірських хребтів
замикають коло
Стрункі кіпариси прошивають серце наскрізь
Лагідна хвиля перебирає дрібну солону гальку.
Під зливою сонця
ящіркою на камінні завмерла свідомість,
вії дроблять промені в океані неба…
Лінкаранські акації накидають
рожеву тінь
Білосніжні духм’яні чаші магнолій
ніби лимонне морозиво
Солод терпкого синього інжиру,
стрекіт цикад у спеку,
Молочний мигдаль, шовковиця,
запах мідій і рапанів,
галас дітей у хвилях, солоні бризки…
Обкатані скельця, черепашки
Шум моря у вухах, волосся
як водорості під водою
Прозорі медузи , сітка сонячного проміння
ловить пальці…
Варена кукурудза на зупинці, прохолода і сутінки магазину,
де шукаєш ледь золотисту спинку горбуші…
Молочний коктейль поряд і ялтинський лимонад…
І знову на вулицю, у сонце…
Сіль стягує шкіру, вітерець ледь здуває сонячний жар
Непорушні дерева не відкидають тінь – полудень.
Гори – світлі і в мареві…спів муєдзіна над містом…
Запах стиглих слив під ногами
Повороти, підйоми, сходи, тінь - дім!
Відредаговано: 04.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
