Глава 11

Минув тиждень після важкої розмови з Даміром, і Аріелла поступово звикала до думки про материнство. Разом вони вирішили дізнатися стать дитини, записавшись на ультразвукове дослідження. Хоча обидва були трохи нервові, надія на краще об’єднувала їх.

В той день, коли їм належало дізнатися стать дитини, вони прибули до клініки. Аріелла відчувала хвилювання, що пронизувало її тіло, але намагалася зберігати спокій. Дамір підтримував її, тримаючи за руку, і постійно всміхався, намагаючись розвіяти її тривогу.

— Все буде добре, — прошепотів він, стиснувши її руку.

Вони сіли в залі очікування, а згодом медсестра запросила їх до кабінету лікаря.

— Доброго дня, Аріелло, Даміре, — привітала їх лікарка з привітною усмішкою. — Сьогодні ми будемо проводити ультразвукове дослідження, щоб дізнатися стать вашої дитини. Ляжте, будь ласка, на кушетку.

Аріелла відчула легкий холодок гелю на животі, коли лікарка почала дослідження. Вона уважно спостерігала за екраном, а Дамір не відводив погляду від Аріелли, підтримуючи її своєю присутністю.

— Ось вони, — сказала лікарка, показуючи на екран. — У вас не одна дитина, а дві.

Аріелла та Дамір одночасно ахнули від здивування.

— Дві? — перепитала Аріелла, намагаючись впоратися з емоціями.

— Так, у вас двійнята, і обидві дівчинки, — підтвердила лікарка, усміхаючись.

Дамір, злегка приголомшений, обняв Аріеллу і поцілував її в лоб.

— Дві дівчинки... Це неймовірно, — сказав він з трепетом у голосі.

Аріелла відчула, як по її щоках потекли сльози. Це були сльози радості та хвилювання водночас.

— Я навіть не знаю, що сказати... Це диво, — прошепотіла вона, злегка тремтячи.

Після процедури вони обговорили з лікаркою кілька важливих моментів щодо догляду за двійнятами, а потім вирушили додому, наповнені новими відчуттями і планами.

Під час поїздки додому вони розмовляли про майбутнє.

— Дві дівчинки... Тепер у нас ще більше відповідальності, — сказав Дамір, злегка усміхаючись.

— Так, але я думаю, що ми зможемо впоратися. Разом, — відповіла Аріелла, дивлячись йому в очі.

— Абсолютно. Ми зможемо подолати всі труднощі і створити для них щасливе майбутнє, — впевнено сказав Дамір, стискаючи її руку.

Вдома, вони вирішили відзначити цю новину скромною вечерею. Дамір приготував вечерю, а Аріелла допомагала, обговорюючи можливі імена для дівчаток.

— Як тобі ім'я Айла? — запитала Аріелла, нарізаючи овочі.

— Прекрасне ім’я. А що думаєш про Алісію? — запропонував Дамір, підсмажуючи курку.

— Айла і Алісія... Звучить чудово, — усміхнулася Аріелла, відчуваючи, як всередині її серце наповнюється теплом.

Вечеря минула в затишній атмосфері. Вони говорили про все, що їх хвилювало, ділилися мріями і планами на майбутнє. Відчували, що їхнє життя змінюється, але ці зміни приносили радість і надію.

— Я щасливий, що ми знайшли спільну мову і можемо разом планувати наше майбутнє, — сказав Дамір, піднімаючи келих соку.

— Я теж, — погодилася Аріелла, піднімаючи свій келих. — За наше майбутнє і за наших дівчаток.

Вони чокнулись келихами, і в цей момент Аріелла відчула, що вони зможуть подолати будь-які труднощі, якщо будуть разом. Цей день став початком нової фази в їхньому житті. Вони зрозуміли, що їхня родина збільшується не просто однією дитиною, а двома чудовими дівчатками. Це додало їм сили і рішучості йти вперед разом, незважаючи на всі труднощі та випробування.

Далі книга буде виходити по можливості, тому що я від'їжджаю на 1,5 місяці, буду писати як тільки з'явитися час. 

Також, дякую за те що читаєте мене, мені дуже приємно)))