Глава 31

Кіра потроху приходила до тями. Доки вона не виходила на роботу, вона назначила Михайла головним, але від все одно їй кожного дня звідував про все. Після Марії, вона насторожено відносилася до оточуючих.

Кирило їй дуже допомагав, усіляко підтримуючи та підбадьорюючи її. Вона ще більше закохалася у нього, він був як опора чи маяк у темряві. Також вона ходила до психотерапевта, це їй теж допомагало.

До неї підбігли Хан та Лея, вона почухала їх за вушками, вони піднялися до неї на диван. Кирило вийшов з кухні, він ніс підніс з кавою та млинцями.

- Сніданок готовий, люба.

Він поставив підніс їй на коліна та сів біля неї взявши свою чашку.

- Дякую, коханий.

Вона нахилилася, так щоб нічого не пролити, та поцілувала його.

- Для тебе я будь що зроблю.

- Я бачу, навіть навчився пекти млинці.

- Дрібниці, ти тільки на кухню не заходь.

Вони розсміялися. Кіра відчувала радість та спокій, які не відчувала вже дуже давно. Їй життя справді налагоджувалося і вона могла дивитися в майбутнє не озираючись у минуле.

-

Через тиждень вони поїхали на вихідні на Мальдіви. Відпочинок та зміна обстановки це саме ті ліки, які їй були потрібні, а також Кирило поруч.

Вони багато плавали, їли смачну їжу та багато кохалися у їхньому готельному номері. Але рано чи пізно всьому хорошому приходить кінець і їм потрібно було повертатися, але привід теж був приємний, весілля її сестри, де будуть усі її близькі та улюблені люди.