Глава 25

Неподалік щось крапало і дратувало її, Кіра не могла ворухнутися, вона розплющила очі, але навколо було темно. Злякавшись, вона хотіла позвати на допомогу, але не змогла, в її роті був кляп.  В неї розколювалась голова і вона щосили намагалась не розплакатися.

Треба якось підійнятися та спробувати знайти вихід. Невже мій переслідувач викрав мене? Нащо? Він хоче мене вбити?

Кіра злякалася за свою дитину.

Я повинна звідси вибратися не тільки заради себе, а й заради дитини.

Вона спробувала підійнятися, але ледь тулуб підійняла, як знову рухнула на підлогу. Її ноги та руки були зв’язані, ноги були до чогось прикуті.

Кіра спробувала намацати що є навкруги, с заду була лише стіна і більше нічого. Вона намагалася потерти пов’язку на руках об стіну, але толку від усього не було.

Вона прислухалася, щоб почути щось, що їй допоможе, але чула тільки дратівливе крапання. Її охопила паніка.

-

Мабуть вона в якийсь момент заснула. Коли вона знову розплющила очі, у якесь маленьке вікно ледь проникало світло. По напряму тіней, вона зрозуміла, що вікно на стіні за нею. Вона огляділася при денному світлі.

Приміщення було малим, стіні подряпані, з лівої стіні стирчала труба з якої крапало на підлогу, утворилася вже маленька калюжа. Зашарпані металеві двері були з правої сторони. Вона подивилася на свої ноги, вони були прикуті також до якоїсь труби.

Мабуть якийсь закинутий підвал.

Вона почула десь у далі кроки, яки ставали дедалі ближче. Кіра напружилася. Вона не знала чого чекати від викрадача. Вона вирішила прикинутися сплячою і подивитися, що трапиться. Двері відчинилися, вона почула три повороти ключа. Людина наближалася до неї, вона намагалася не тремтіти, а рівно дихати, наче спить.

Викрадач наблизився до неї, присів біля та щось поклав біля її голови. Вона чекала, може він зніме пов’язки і в неї буде шанс втекти. Але цього не трапилося, він навпаки просто сів, вона зрозуміла це по навислій над нею тінню.

- Давай, поїж, я знаю, що ти вже прокинулася.

Вона заклякла, але не відкрила очей. Вона впізнала цей голос. Але цього не може бути, мабуть він його підробляє. Цього просто не може бути.

- Коли ти спиш ти інакше дихаєш та ворушишся та й занадто ти напружена для сплячої людини.

Вона далі не розтуляла очі. Це просто жахливий сон, я скоро прокинуся.

- Люба, буде краще якщо ти вже відкриєш очі, ми поговоримо та й ти підкріпишся, в твоєму стані треба дбати про себе.

Нарешті вона наважилася відкрити свої очі. Та коли вона все ж побачила свого викрадача, їй дуже хотілося заплющити їх. Цього просто не може бути.