Глава 18

Щоб відволіктись від усього Кіра та Кирило поїхали у місто, як і домовлялися у кінці місяця. Нарешті вона познайомиться з Тарасом, про котрого вона багато чула і з яким спілкувалася тільки по скайпу, коли дзвонила Оксані.

Батьки сказали, що не приїдуть, в них справи, як вони сказали по телефону: Хай молоді розважаються, ми побачимось вже у наступний раз.

Оксано зустріла їх сама, вона сказала, що Тарас чекає у квартирі. 

- Ти справді не проти того, що ми взяли із собою собак?

- Авжеж я не проти, хоча тепер в мене живе кіт Тараса, але якось вони поладнають, я впевнена. А якщо ні, будемо тримати у різних кімнатах.

Вони підійнялись на сьомий поверх. Їх вже чекав Тарас, він був темноволосий, коротко стрижений чоловік з легкою щетиною, в нього були карі очі, зросту він був середнього, але був вищий за Оксану на пів голови.

Разом вони були дуже гарною парою і щасливою, одразу було зрозуміло, що вони кохають один одного.

Кіра посміхнулася, вона дуже щаслива за сестру.

- Ну знайомте нас із вашим котом?

Тарас посміхнувся, підійшов до вікна і підійняв маленький сірий згорнутий комок. Це виявився сіро-білий кіт із блакитними гарними великими очима.

- Гарний кіт і як його звуть?

- Просто Макс, ні яких Ханів чи Лей. - Розсміялася Оксано.

- Ну добре подивимось чи поладнають наші питомці.

Кирило зняв повідки і вони спостерігали, як собаки підійшли до Тараса, спочатку обнюхали його, а потім Макса у його руках, кіт почав вовтузитись, явно злякавшись, але собаки не були агресивно налаштовані, тому кіт заспокоївся і сам почав виявляти інтерес до новоприбулих.

- Давайте пообідаємо, а потім можна буде піти у парк.

- Ми за.

На столі вже було все накрито, були запечені гриби та картопля з м'ясом, декілька салатів, два види соусу та фарширована риба.

- Хочу похизуватися, що більшість страв приготував Тарас.

- З твоїми підказками та рецептами люба.

- Розуміється. Просто мені треба було по роботі поїхати, а в нього був вільний час.

Вони смачно поїли і потім пішли у парк, собак теж із собою взяли.

У парку було гарно і зелено, було багато пар та сімей, які також вигулювали собак чи просто гуляли гарним сонячним днем.

-

Кіра вирішила затриматися ще на декілька днів у місті, Кирилу треба було повертатися, в нього був звіт на роботі і він не міг відпроситися. 

Вони домовилися постійно підтримувати зв'язок.

Тарас приємний та веселий хлопець. Виявилося, що він працює ветеринаром і Макс був його підопічним, він знайшов його на дорозі покинутого та нещасного, виходив його та забрав додому, Оксано не була проти цього. 

У вівторок, коли Тарас та Оксано були на роботі і вона вже поспілкувалася із Кирило, вона дістала номер Андрія із кишені та набрала номер.

- Андрій Володимирович на зв'язку. 

- Добрий день, це Кіра, я телефонувала вам...

- Ви вже приїхали у місто?

- Так, хотіла запитати, коли можна зустрітися?

- Зараз подивлюся у записах.

Вона чула шурхіт паперу. Цікаво, він справді дивиться записи чи робить вигляд, перебираючи якісь паперу, щоб набити собі ціну?

- О, я можу зустрітися з вами завтра у вечері, десь у шостій, вам підходить.

- Так, диктуйте адресу.

Домовившись, вона поклала слухавку, тяжко зітхнула та погладила Лею. Сподіваюся я роблю правильний крок зв'язавшись із детективом потайки від усіх.