Я того ж вечора телепортувалася до Гафії, розповіла про те, що мені повідомили слуги. Вона запропонувала спіймати викрадача чи викрадачів у один з затягувачів. Є пристрій, який затягує людей у клітку, спілка його недавно купила в одній з організацій. Мене залишили, як приманку.
І ось я після одинадцятої години ночі залишилася на вулиці, сижу, чекаю. Ось я побачила у небі двох істот, увімкнула затягувач і направила — їх затягло, хвилин за п’ять вони були у клітці, яку я закрила. Із приміщення, де я зберігаю приладдя для роботи на городі і в полі, вийшли Гафія, Ніколь, Ярослав і ще троє відьмаків. До речі, я помітила, що Мирослав не з’явився у спілці.
Ми узяли клітки й телепортувалися у саму спілку, у загальній залі. Істоти мають вигляд людей, тільки з сірими крилами за спиною — хлопець і дівчина.
— Хто ви такі? На кого працюєте? Навіщо викрадаєте людей? — зі злістю запитала Гафія.
— Ми нічого не скажемо — відповіла дівчина.
У залу зайшов Мирослав, він з усіма привітався.
— Добре, що ти прийшов, потрібно за допомогою твого впливу допитати цих двох — сказала Гафія.
Коли Мирослав їх побачив, то його вираз обличчя став здивованим.
— А що саме випитати потрібно? — запитав він.
— На кого вони працюють і навіщо викрадали людей — відповіла Гафія.
— Проведіть їх у кімнату для допитів — додав Мирослав.
Кімната для допитів
Мирослав і зловлені залишилися утрьох, люди з крилами зв’язані.
— Як ви могли потрапитися, Лівві, Карро? — з докором запитав Мирослав.
— Нас затягнули чимось — відповіли вони.
— Отже, я скажу, що ви працюєте на Якова Кузика, хай думають, що це він причетний до зникнення людей. Я вигадаю, як вас врятувати. Поки що говоріть, що працюєте на Якова Кузика, запам’ятайте це. Якщо буде хтось питати, то він проводить ритуали для того, щоб стати сильнішим. Я піду й розповім цю версію — сказала Гафія.
Мирослав вийшов із кімнати.