Ізольда
Увімкнули швидку музику, я, Оксана і Варвара вийшли танцювати, бачу, що Ніколь і Ярослав танцюють поруч.
— А діти від такого шуму не прокинуться? — запитала я.
— Я особисто поставила звукоізоляцію на кімнати дітей — відповіла Оксана.
— Я також поставила звукоізоляцію на кімнату Богданчика — додала Варвара.
У нас свято на честь дня народження Гафії. Ми танцювали до ранку.
Ніколь
Отже, ми танцювали до ранку, я помітила, що Мирослав так і не з'явився на святі. Я запитала у Ярослава, де його брат.
— Не знаю — відповів Ярослав.
Зранку ми телепортувалися додому й відразу лягли спати.
Ми прокинулися увечері, у двері хтось постукав. Виявилося, що це Шарлотта.
— Доброго вечора, панно Ізольдо. До нас приходив пан із одного із сусідніх селищ і сказав, що в деяких сусідніх селищах пропало багато людей цієї ночі прямо із своїх будинків, нам потрібно бути обережнішими — сказала Шарлотта.
— Це дуже погана новина, потрібно якось захистити наш будинок, тільки б знати ще як захищатися й від кого — промовила я скоріше собі, ніж Шарлотті.