Спілка

Глава 32

Ізольда

Я сижу й розмовляю із Варварою і Оксаною, діти останньої уже сплять, син Варвари теж.

— Я чула, що відьма Марія Казанна перейшла на бік Якова, хоча раніше славилася вірністю — сказала Варвара.

— Який жах. Цікаво, і що їй пообіцяв він — запитала я

— Вони зустрічаються — відповіла Варвара.

— А мене шукають люди з мого міста, я тепер умію телепортуватися й ставати невидимою. Я їх бачила, а вони мене ні — розповіла Оксана.

— Оксано, а ти була заміжня — спитала я.

— Ні, у мене був наречений, він пиляв дерево, воно його убило, а я залишилася вагітна — відповіла Оксана.

— Співчуваю — сказала я.

Ніколь

Ми з Ярославом сидимо за столиком тільки удвох, панні Ізольда разом із Оксаною і Варварою про щось розмовляють, Мирослав невідомо де

— Ніколь, як у тебе життя? Важко бути служницею — запитав Ярослав.

— Думаю, що мені не так уже й важко, панна Ніколь не вередлива, працює на рівні з нами у полі й на городі — відповіла Ніколь.

— А ти хотіла б змінити своє життя — поцікавився Ярослав.

— Якщо я зміню своє життя, то не припиню спілкуватися із панною Ізольдою — відповіла Ніколь

— А потанцюємо разом — сказав Ярослав, коли заграла повільна музика.

— Я не проти — відповіла Ніколь.

Ми танцювали, і Ярослав дивився на мене якось інакше, ніж завжди. Я бачила у його очах ніжність. Я подобаюся йому не просто як учениця?

Подобається

#5833 в Фентезі
#3551 в Сучасна проза

Відредаговано: 07.10.2025