Спілка
Глава 27
Ніколь
Наступного дня дощ продовжував падати, затяжний і рясний. Шарлотта розповіла, що в цей сезон такі дощі тривають тижнями. Леонід і Роман знали про це заздалегідь, тому накрили город спеціальною плівкою, натягнувши її на дерев'яні стовпці, щоб врятувати врожай.
Наближалася одинадцята година вечора. Роман і Леонід завершували закривати ворота, коли раптом помітили незнайомку, що йшла з двома дітьми.
— Забігайте швидше у двір! Після одинадцятої години небезпечно залишатися на вулиці! — прокричав Леонід, і вони миттєво кинулися всередину.
Жінка й діти швидко забігли у двір, слуги зачинили ворота, і всі разом поспішили в будинок.
Я йшла з кухні, щоб попити води, і раптом помітила цю незнайомку. Разом із дітьми та слугами вона здавалася наляканою.
— Леоніде, Романе, хто це? — суворо запитала я, намагаючись приховати хвилювання.
— Ця жінка йшла з дітьми, ми запросили їх у будинок, бо після одинадцятої години на вулиці небезпечно залишатися. Можливо, вони теж могли б зникнути, як інші, — відповів Леонід.
Жінка здригнулася від цих слів, а діти притислися до неї, тримаючись міцно за руки.
— Я зараз покличу панну Ізольду, хай вона вирішує, як бути, — сказала я, швидко йдучи у кімнату панни, щоб повідомити їй про несподіваних гостей.
#5817 в Фентезі
#3550 в Сучасна проза
Відредаговано: 07.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
