Ізольда
Я зранку прокинулася від того, що хтось стукає у двері, відкрила їх. Виявилося, що це Шарлотта.
-Доброго ранку, панно Ізольдо. Приїхала пані Соломія, вона хоче поговорити з вами.
-Проведи її в їдальню, хай зачекає на мене там.
Шарлотта пішла, а я покликала Ніколь, вона допомогла мені одягнутися й зробити зачіску.
-Нікуди не йди, чекай на мене у своїй кімнаті, коли я прийду, то покличу тебе.
-Так і зроблю, панно.
Я пішла у їдальню, зайшла, привіталася із пані Соломією, сіла навпроти, поцікавилася метою її візиту. Помітила, що пані приїхала без супроводу навіть однієї служниці.
-Ізольдо, я знаю, що ви і ваша служниця Ніколь входите в спілку відьом і відьмаків. Я й сама туди вхожу, маю дар передбачати майбутнє. Мій чоловік про це дізнався і вигнав мене з дому. Ніхто з пані, панночок чи панів з навколишніх населених пунктів туди не входить. А більшість входять у спілку Якова Кузика, мій чоловік не виключення. І я прошу у вас тимчасового притулку, навіть платити буду вам за проживання.
-Пані Соломіє, ідіть за мною.
Ми зайшли у мою кімнату і я викликала Гафію, вона підтвердила, що Соломія входить у спілку, вона розповіла, що сталося. Гафія вирішила, що Соломії буде безпечніше пожити у будинку спілки і поселила її там.