Глава 24

Ніколь

Сонце ще тільки піднімалося, коли ми з панною Ізольдою, Романом і Леонідом вийшли на город. Земля була волога після нічної роси, пахла свіжістю й травою. Ми пололи бур’яни, підгортали картоплю, а потім перейшли до грядок з морквою, буряками, огірками, помідорами й капустою. Робота здавалась нескінченною, але дивним чином заспокоювала.

Коли ми нарешті закінчили, то ледве стояли на ногах. Увійшли до будинку — руки й обличчя в пилюці, але всередині пахло смаженим хлібом і трав’яним настоєм. Ми помилися, освіжилися й зайшли до їдальні.
На столі вже чекала вечеря, а Шарлотта сиділа біля вікна, спокійна, як завжди.

— Нарешті, — усміхнулася вона. — Я вже думала, ви заснули на грядках.

Ми сіли за стіл, їли мовчки — надто втомлені, щоб говорити. Лише посуд дзенькав у тиші.

Після вечері Шарлотта прибрала, а ми розійшлися відпочивати. Я ледь дісталася своєї кімнати, впала на ліжко й одразу заснула.
Прокинулася від тихого голосу панни Ізольди:
— Ніколь, вставай. Уже ніч. Скоро нас забере Гафія.

Я підвелася, сонна, вийшла до неї. За вікном — темрява, лише місяць сріблить дерева. І тут повітря в кімнаті потяжчало, і з м’яким спалахом з’явилася Гафія.

Вона, як завжди, виглядала спокійною, але в її очах промайнула тривога.

— Ходімо, — сказала коротко.

Мить — і ми вже стояли у будинку спілки. У коридорах панувала напруга, відьомки говорили пошепки.

— Що трапилось? — спитала я.

— Яків викликає Гафію на міжчаклунський суд, — пояснила панна Ізольда. — Він твердить, що спілка причетна до зникнення людей.

Я здригнулася.

— А якщо це він сам?

— Можливо. — Вона зітхнула. — Суд вирішить.

Мені стало моторошно. Вперше я зрозуміла, наскільки великий світ чаклунів — існує безліч організацій по всьому світу, і навіть суд, що стежить за кожною.

Тієї ночі ми з панною Ізольдою навчилися телепортуватися самостійно. Гафія показала, як відчути простір, як зібрати енергію в собі й зробити крок крізь неї.

Тепер нам не потрібно чекати, поки нас заберуть. Ми можемо самі потрапити до будинку спілки.
І я відчула — починається щось більше, ніж звичайна ніч у чаклунському світі.