Після обіду я покликала Леоніда у вітальню, він прийшов, ми сидимо один напроти одної.
- Отже, Леоніде, розповідайте, на що було схоже те, що ви побачили у небі увечері.
- Це було схоже на людей, які летять у небі, я дуже сильно не розглядав, самі розумієте, потрібно було негайно ховатися.
- Так, я розумію, я б теж в такій ситуації не роздивлялася сильно, що там летить. Все, можеш іти.
Леонід вийшов із вітальні, а я негайно пішла у свою кімнату, погукала Ніколь і розповіла їй про те, що почула від Леоніда.
- Леонід міг помилитися, то могли бути не люди, а інші істоти, в темряві не дуже добре видно, - сказала Ніколь.
- Може бути і таке, ми про все розповімо Гафії, може, у неї є більше інформації про це.
Вночі Гафія нас забрала, я їй розповіла про те, що бачив Леонід, як йому вдалося врятуватися, ми сидимо у відведеній для неї кімнаті.
- Отже, потрібно ловити цих людей чи що воно таке на живця, - сказала Гафія.
- А яким чином ми це зробимо? Хіба це не ризиковано? - запитала стривожена Ніколь.
- А ми сітки натягнемо, хтось вийде на вулицю, ті, хто літає намагатимуться приземлитися і потраплять у сітку, тоді ми побачимо хто це і по можливості допитаємо.