Після того, як ми обшукали весь дім і нічого не знайшли, ми зайшли у кімнату панни.
— Неправда це все, золота немає або його вже знайшов син пані, — сказала панна Ізольда, засмучено похитавши головою.
— А хто сказав, що золото саме у будинку? Може, воно сховане у дворі, чи взагалі хто знає де? — зробила припущення я.
— Отже, потрібно обшукати двір, покопати. До цього доведеться залучити Леоніда і Романа. Принеси мені компоту.
Я пішла на кухню. Зайшла — а там Роман і Шарлотта цілуються. Щойно вони мене помітили, відразу ж припинили це робити. Збентежений Роман швидко вийшов із кухні.
— Ніколь, чого тобі? — спитала Шарлотта, намагаючись приховати роздратування, але у неї це не дуже добре виходило.
— Панна Ізольда попросила компоту.
Шарлотта налила компоту у стакан і поставила його на стіл. Я взяла його й вийшла з кухні.
Коли я зайшла у кімнату панни, то побачила, що вона висить у повітрі. Я ледь не впустила стакан.