Спілка
Глава 17
Ізольда
Сьогодні повз мій будинок їхала одна пані, і у неї зламалася карета. Вона попросилася до мене, і я пустила її у двір. Леонід та Роман зайнялися ремонтом карети, а Шарлотта подала гості напої та їжу.
Я, Ніколь, пані Соломія та її служниця сиділи за столом. Гостя була вишукано вбрана, на відміну від мене.
— Отже, ви, Ізольдо, і є нова панна в цьому селищі. Приємно з вами познайомитися, — сказала пані Соломія.
— Мені теж приємно познайомитися з вами, пані Соломіє.
— А звідки ви приїхали?
— Із міста Кечел, — відповіла я. — Переїхала сюди через дуже неприємні події у своєму житті: хворобу та смерть батьків. Мені довелося продати все майно через борги, які виникли на лікування. Мій двоюрідний брат поселив мене тут і подарував цей будинок.
— Я вам співчуваю щодо втрати батьків і майна. А ваш брат — добрий.
— Дякую, так, Яків добрий родич.
— А до Якова господарем цього будинку була одна пані Олександра. Вона була багата. Кажуть, що вона так сховала своє золото, що ніхто не міг його знайти, навіть наступний господар. Він вирішив, що золота немає і що це міф, тому продав цей будинок.
У цей момент до нас підійшли мої слуги та кучер і повідомили, що карету полагодили. Пані Соломія попрощалася зі мною, сіла у карету, і кучер погнав коней.
#5847 в Фентезі
#3555 в Сучасна проза
Відредаговано: 07.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
