Глава 16

Будинок Якова

Яків приїхав додому і одразу найняв адвоката — Варвара вже почала процес розлучення.
У кабінет зайшов чоловік у чорному одязі.

— Степане, як там відбувається спостереження за будинком Ізольди? — запитав Яків.

— Ніяк, — відповів Степан. — Я втратив зв’язок із окоцями. Начебто хтось їх знищив.

— Відьми знищили їх, — пробурмотів Яків. — Отже, моя сестричка входить у їхню спілку. А люди там і досі зникають. Потрібно знайти спосіб спостерігати за кожною відьмою.

— Я подумаю, як це зробити, — відповів Степан, — хоча це буде нелегко.

— І ще — потрібно припинити пропажу людей.

Яків розпрощався зі Степаном, і той пішов. Він і гадки не мав, що його дружина теж входить у спілку; він вважав її звичайною жінкою.
 

Будинок спілки. Кімната Гафії

Гафія, Ярослав, Мирослав і ще двоє членів спілки — чоловік і жінка — сиділи у кріслах.

— Отже, я думаю, що Яків і всі, хто входить у його організацію, причетні до зникнення людей, — промовила Гафія.

— А які у тебе підстави так думати? — запитала жінка.

— У своєму особистому щоденнику він багато про це пише. Там навіть описано, навіщо це потрібно.

— Але він не описує, як відбувається викрадення, і не пише, що це він чи його люди його здійснюють. Потрібно все перевірити, знайти докази, — додав Мирослав.

— Саме цим ми й будемо займатися, — сказала Гафія. — Для цього відправимо двох слуг, їх не було в списку, коли один із шпигунів Якова викрав наш журнал.

Вона нагадала про той випадок, коли боротьба між організаціями досягла піку, і Яків навіть вдалися до шпигунства.
— І хто ці двоє? — запитав Ярослав.

— Адам і Лія. Вони у нас пів року, а я чула, що Яків якраз шукає нових слуг. Вони будуть дізнаватися про все, що відбувається у будинку Якова, і передавати нам.

План схвалили всі присутні, і на цьому зустріч завершилася.