Спілка
Глава 11
Ніколь
Зранку я пішла до кухні, щоб узяти їжі для себе і для панни Ізольди.
У коридорі почула голос Леоніда:
— Ромо, мій друг написав, що вчора зникла маленька панночка. Вона мала необережність вибігти на вулицю після одинадцятої години вечора. За нею погналася її нянька — і теж зникла. Це зранку виявили слуги, вони негайно розбудили панів...
Далі я не почула — зайшла до кухні.
Шарлотта сиділа за столом і снідала.
— Доброго ранку, Шарлотто. Що сьогодні на сніданок?
— Суп із фрикадельками, — відповіла вона коротко.
— Налий, будь ласка, дві тарілки, поклади на підніс хліба, ложки й почисть цибулі. Панна дуже любить її їсти.
— Добре, зараз усе зроблю, — зітхнула Шарлотта.
Вона не любить, коли хтось, крім неї, господарює на кухні. Але поки у будинку лише п’ятеро людей, їй це дозволяють. Коли панна розбагатіє і в домі стане більше слуг, без помічників Шарлотта вже не обійдеться.
Я взяла підніс із їжею й понесла в кімнату панни Ізольди. Поставила на стіл, але не встигла відійти — у двері постукали.
— Заходьте, — сказала панна.
У кімнату увійшов Роман, тримаючи в руках листа. Він мовчки передав його панні.
Ізольда розгорнула аркуш, прочитала кілька рядків і, насупившись, промовила:
— Це від Якова. Він хоче приїхати в гості.
#5813 в Фентезі
#3549 в Сучасна проза
Відредаговано: 07.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
