Спілка
Глава 10
Ізольда
Сьогодні мене запрошували на обід у сусіднє селище місцеві пани, але я відмовилася, тому що у мене немає пристойного одягу, я ж продала найкращий. Я написала, що у мене багато справ вдома, тому я не можу приїхати. Я гроші вклала у поле і купила їжі. А Яків ще не скоро надішле гроші, якщо, звісно, зробить це. Від пшениці прибуток буде аж восени. Якщо я буду постійно відмовлятися, то мене будуть вважати дивною і нетовариською. Нехай так вважають, хоч я приїду, хоч не приїду, все одно про мене добре думати не будуть.
Сижу і думаю про це увечері після роботи у полі. Та на мої руки подивляться і відразу зрозуміють, що я сама у полі працювала і що у мене фінансова ситуація не дуже хороша, а це означає, що ніхто не захоче мати зі мною спільних справ. Отже, я маю покращити своє фінансове становище, потім запросити всіх навколишніх панів до себе, коли зрозуміють, що я серйозна, ділова людина, тоді зі мною будуть мати справу.
Вночі мене і Ніколь забрали наші наставники, у мене відкрився мій дар: я умію лікувати людей. Загоїла рану Мирославові.
#3225 в Фентезі
#2137 в Сучасна проза
Відредаговано: 31.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
