Ніколь
Після заняття ми з Ярославом вийшли в коридор, там на нас чекали панна Ізольда, Мирослав і Гафія.
- Ярославе, ти виявив хоч одну здібність у Ніколь? - запитала Гафія.
- Так, вона може бачити родинні зв'язки між людьми.
- Отже, наступної ночі я знову вас заберу. Ізольдо, постарайтеся зосередитися на зайнятті, адже ми маємо виявити, які здібності у вас є.
- Я побачила родинний зв'язок Ярослава і Мирослава ще до початку заняття, - сказала Ніколь.
- А ви колись намагалися розвинути свій дар? - запитала Гафія.
- Намагалася, але у мененічого не вийшло і я вирішила, що подруга моєї бабусі помилилася і я не відьма.
- Ні, я не помилилася, - почули ми голос за спиною і обернулися.
- Соломіє, що ви тут робите? - запитала здивована Ніколь.
Ніколь
Я дуже здивувалася, коли побачила подругу моєї покійної тітки Іванни. Тим часом Соломія усміхнулася і сказала:
- Ніколь, я дуже рада тебе бачити тут. Я теж вхожу в спілку відьом і відьмаків. Наша таємна спілка попвнилася двома новими талановитими дівчатами.
- Не такі ми вже й талановиті.
- Я бачу, які таланти є в інших людей, навіть якщо вони про них ще не підозрюють. Все, мені пора. Бувай, Ніколь.
- Дівчата, зараз я вас телепортую додому, а наступної ночі я вас заберу.