Ніколь
Заняття почалися, ми, як і позаминулої ночі телепортувалися у великий будинок, до нас підійшли наші тренери. Мене повів за собою Ярослав, а Мирослав панну Ізольду. Ми пішли в різні сторони. Мій тренер завів мене у велику кімнату.
- Ніколь, тут ми будемо розвивати визначати, які здібності ви маєте. Спочатку спробуйте не думати ні про що, зосередьтеся повністю на нашому занятті.
Ярослав уважно на мене подивився і сказав:
- Чудово, ви готові до заняття.
До речі, Ярослав хлопець симпатичний: високий, має тіло спортивне, кароокий шатен. Мирослав же теж має спортивне тіло, трохи вищий за Ярослава, світловолосий ( волосся кольору пшениці), блакитноокий.
Коли Мирослав і Ярослав стояли поруч, то я відчула, що між ними тягнеться червона нитка, яка їх з'єднує.
- Ярославе, а ви з Мирославом випадково не родичі?
- Випадково родичі, хоч і не дуже схожі.
- Між вами тягнеться червона нитка, яка вас з'єднує.
- Ось і визначили твою першу здібність, ти можеш бачити хто є між собою родичами, можливо, ти згодом почнеш бачити й інші зв'язки між людьми.