Уночі Гафія, як і обіцяла, прийшла до нас. Ми вже сиділи і чекали на неї.
– Доброї ночі, дівчата, – привіталася вона. – Готові познайомитися зі спілкою відьом?
– Готові, звісно, – відповіла Ніколь.
Гафія простягла нам залізні пера та сказала:
– Покрутіть три рази гострі частини пера, ми за допомогою нього телепортуємося.
Ми виконали інструкцію, і раптом опинилися у великому будинку. Довгий коридор був освітлений теплим світлом, створюючи відчуття казковості.
– Ідіть за мною, – сказала Гафія, і ми рушили слідом.
Ми зайшли у великий зал. Там дівчата й жінки буквально висіли в повітрі! Я була вражена і подивилася на Ніколь — вона відкрила рота від здивування.
– Як це класно! Вони таке уміють! – прошепотіла я, ще не вірячи своїм очам.
Гафія усміхнулася:
– Коли ви відкриєте свої здібності, то зможете ще й не таке.
Всі присутні звернули увагу на нас і підійшли ближче.
– Доброго вечора, шановні відьми і відьмаки, – промовила Гафія. – Дозвольте відрекомендувати вам наших нових учасниць: пані Ізольду та Ніколь.
До нас підійшов молодий чоловік.
– Дівчата, познайомтеся, це наш тренер Ярослав. Він допоможе вам розкрити ваші сили, Ізольдо.
Ще один тренер, Мирослав, підійшов до Ніколь.
– Ні, я буду вчити панну Ізольду, – сказав Мирослав.
– А я візьму Ніколь, – відповів Ярослав.
Ми оглянули будинок. Виявилося, що тут безліч кімнат, і кожна призначена для розвитку окремої сили. Гафія пояснила, що ми будемо займатися у кімнатах, які відповідають здібностям, що відкриються у нас.
Потім ми знову телепортувалися додому. Гафія попередила: заняття почнуться через одну ніч.