Спитай у серця
Замість епілогу
Мій любий Яне!
Я знаю, що ти бачиш та чуєш мене. Більше того, я певна, що колись ми з тобою обов’язково зустрінемось. Ми з Юліаном просимо у тебе вибачення за те, що ти змушений був піти. Я не знаю, скільки зим та весен Творець відписав для нашого щастя, втім, ти маєш знати, що назавжди залишишся у моєму серці. Для тебе там завжди буде місце і ніхто й ніколи не зможе його зайняти, навіть Юліан, якби сильно я його не кохала.
Пробач мені, любий мій Яне, що так краяла твою душу своїм не смиренням та жалістю до себе. Пробач, що так довго не відпускала, хоча й зараз роблю це з важким серцем і сльозами. Тепер, сподіваюся, ти вільний від мого болю і, якщо, звісно, можеш, то прошу - стань нашим Янголом Хоронителем. Моїм та нашої донечки.
У неї твій носик, злегка зарозумілий, твої очі, колір волосся. Кожного дня, від сходу до заходу сонця, вона нагадує мені про тебе. Але я більше не плачу. Я радію, бо ти був у моєму житі. Це найгарніше, що зі мною сталося.
Прощавай!
Кінець…
Листопад 2018
#3199 в Молодіжна проза
#4619 в Сучасна проза
Відредаговано: 23.07.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
