11

Мене тригерить момент з поцілунками..їх не вистачає.

Як я зрозуміла , що моя сім'я руйнується? Це був перший дзвіночок- зникли поцілунки, потім спілкування і все.. Тому для мене це такий момент дуже особливий.

І , взагалі, маю вчитись довіряти після зрад і всього ,що пережила..

До речі про довіру.

Я ніколи не заглядала в телефон до чоловіка, бо вважала ,що це особиста річ і кожна людина має право на особистий простір. Хоча декілька разів помічала ,що були листування з " просто подружками", фотографії, а потім  і кава. Хотілось про це поговорити, але на контакт зі мною не йшли.

Існує така думка серед жінок, що якщо познайомились на сайті знайомств, то не факт, що чоловік не сидітиме там далі і не шукатиме спілкування. Хоча і жінки є різні..Я про це з Їжаком не говорила ще.. І тут знову приходить на думку фраза: є чоловік який не мій чоловік, але із за якого немає іншого чоловіка...

Вірність - це рішення, це вибір. Якби не склалось я вирішила бути вірною і в першу чергу це для самої себе дуже важливо.

Як кажуть:  шукатимеш щось краще, то втратиш і  те що є і кращого не знайдеш... Над усім треба працювати і над собою в першу чергу.

Чула думку психологів, що справжні почуття приходять тихо і спокійно, а коли "метелики в животі", то потрібно звернути увагу, бо це тривога.

Аналізую свій стан і розумію, що все тихо і спокійно, але ще стільки питань на які так хочеться почути відповіді...

Для мене не важливо скільки жінок було до мене ( ну коли занадто багато то теж неприємно), для мене важлива правда..Якось Їжак говорив ,що має не великий досвід,  але питання ще залишились і не було особливої нагоди спитати все,що мене цікавить. А цікавить багато всього...

Не хочу,щоб виглядало так,що я на все готова заради цих стосунків. У мене є своє бачення, звичайно, але як казав Їжак : " ми живемо у 21 столітті і якщо  хтось щось зрозумів раніше,той і говорить" ( хоча незадовго до цього говорив,що перший крок має робити чоловік).

Ох, як же хочеться вже відвертої та щирої розмови..