Костюм від Вороніна і трішки пафуму від Бандереса. Я окинув себе поглядом в дзеркалі, і залишився дуже задоволений. Імпозантний чорнявий чоловік, із стильною зачіскою та ледь помітною щетиною на щоках, не мав нічого спільного з тим дурником Сашком, що мріяв стати акробатом.
Я показав своєму відображенню язика. А потім зробив серйозну пику і промовив:
- Іх хайсе Александер Бенн, - о це таке щастя, що в Україні ніхто навіть уваги не зверне на легкий акцент. Не треба пидумувати що то баварська говірка, чи що я родом з кантону Швайцен. Я примружив очі і додав, уявляючи свою потенційну жертву: - Du bist die charmanteste Frau, die ich je getroffen habe…
Прекрасно. Все ідеально, як я і люблю.
Я підхопив ключі від свого Мерса. Це теж частина образу. Справжній німець - патріот. Він не буде їздити на якомусь відрі з гайками, типу Форда. Німець має водити свою німецьку тачку. І пишатися цим.
Забив в навігаторі адресу автосалону. В Києві я орієнтувався не дуже добре – ніколи тут не жив до повернення в Україну.
Їхати ніби не дуже далеко, але з урахуванням пробок, час витрачений на дорогу може і розтягнутися. Проте подія того варта. Сьогодні мене чекає не нудна виставка ліпнини якогось ідіота, чи чергова мазня з претензією на оригінальність.
Сьогодні буде справжнє чоловіче шоу!
Якщо не знайду собі новий об’єкт, то хоч очима відпочину. Національна презентація автомобіля відомої марки включає в себе фуршет, концерт і багато майже оголених моделей, які сексуально труться біля капоту нової автівки. Рай для чоловіка.
Якщо чесно, я дуже і дуже сумнівався, що там буде багато гостей жінок. Все ж такі заходи розраховані більше на представників сильної статі. Але побачивши афішу, вирішив не пропускати захід. По перше мені, як чоловіку, не чуже ніщо людське.
По друге, якщо там будуть жінки, що не зайняті в презентації, то це обов’язково будуть якісь ділові ковбаски. А от вони то вже мій контингент.
Слава фемінізму! Це завдяки зусиллям суфражисток високі посади в автомобільних концернах займають жінки. І як показує досвід такі леді досягнувши висот по кар’єрній драбині часто бувають дуже самотні. Як їх не розрадити?
Самотня жінка за сорок - ідеальний об’єкт. Вона хоче довести світу що з нею все гаразд. Що вона нічим не уступає тим молодим кобилкам, що звиваються біля автомобіля. І увага молодого красивого чоловіка якраз саме те, що цій жінці потрібно в такий вечір. Від цього її самооцінка миттю злітає до небес. А там вже бери її тепленькою, і тягни в ліжко.
Я зайшов в ліфт, вже мріючи про приємний вечір. І навіть стримав вираз огиди на обличчі коли консьєржка усміхнулась мені на виході, і привітно помахала ручкою. Все ще не можу оговтатись від яскравого сновидіння з її участю. Бррр.
Автосалон зустрічав гостей лазерним шоу. Це мені вже подобалось. В середині велетенського приміщення було збудовано два подіуми. Від одного линула музика. Стильний балет в блискучих спідничках виконував якийсь номер для розігріву публіки. Якщо не помиляюсь, то скоро має виступати якась зірка місцевого бомонду. Чи то Білик чи Полякова. Для мене вони на одне обличчя.
Хоча… Білик, якщо мені знову ж таки не зраджує пам'ять, падка на молодих хлопчиків. Я аж замріявся. Коханки такого масштабу в мене ще не було. При умілому використанні можна навіть змінити амплуа, і податися в шоубізнес…
Мрії, мрії…
Я відвернувся від сцени, і подивився на другий подіум. Там скоро має з’явитись справжня зірка вечора. Стильний та динамічний кросовер Volkswagen!
А потім я наштовхнувся очима на задумливий погляд якоїсь брюнетки. Дівчина дивилась ніби на мене і крізь мене. Вираз обличчя відразу демонстрував, що їй тут нудно. Але в цілому вона була цікавою. Стильне каре, високі вилиці, миловидне обличчя. Одягнена незнайомка була в скромну чорну сукню, що обхоплювала її горло широким комірцем, залишаючи оголеними плечі і тендітні руки.
Я ще мить подивився на неї, розуміючи що брюнетка так задумалась, що навіть не помічає мене. Якесь дивне розчарування пробіглось холодком по шкірі. Однозначно, вона мені сподобалась. Чи то молодістю, чи стриманістю, чи якоюсь зневагою до навколишнього світу.
Але вона не для мене. Скоріш за все дівчина тут з тією ж ціллю що і я. Шукає собі папіка. А я що вже на роль папіка не годжусь? Це викликало в мене хвилю внутрішнього протесту! І я відійшов подалі від дівки. Пішов прямісінько у вбиральню, щоб перевірити де саме моя ідеально продумана маска дала тріщину, що ця мисливиця за багатими чоловіками не розглядає мене як потенційну жертву?
Але зі мною було все гаразд. Тож, скоріш за все брюнетка вже зайнята. Точно! Як мені раніше це в голову не прийшло? Сидить і нудьгується в залі, поки її папік вирішує серйозні чоловічі питання з компаньйонами! Ну і нехай!
Я повільно видихнув, перевірив свіжість дихання, закинув до рота м’ятну таблетку, і вийшов з туалету.
- Алекс! – шипіння жінки, яка так багато мені подарувала, ледь не змусило мене підскочити на місці. Довелось зібрати всю свою витримку до купи, щоб додати в голос знервованості і перейти на німецьку мову. Саме так мають робити застукані зненацька іноземці.
- Емма, ду біст шьон!
- Припини ламати комедію! – відповіла моя колишня, безцеремонно хапаючи мене за рукав і тягнучи в якийсь куток. – Я про тебе все знаю! Ніякий ти не німець! Ти, козлина, розбив моє серце! Але я тебе все одно все ще люблю! Тож, скотина ти безрога, послухай мою пораду. Негайно поверни всі подарунки і тікай з міста.
- Хах, гарна спроба, мила, але ні, - я посміхнувся. Це ж треба, скільки експресії і все заради чого? Щоб повернути якісь пару сотень тисяч гривень? Ну гаразд, не тисяч, а трішки більше мільйона, але я що лох - вестись на такі дешеві розводи?
Але гарпія так в мене вчепилась, що я не міг вирватись. Боже ж ти мій, і що я в ній знайшов? Суха, висока, з благородною сивиною, типу умисно не фарбується, закос під натуральність.
#670 в Сучасна проза
#3701 в Любовні романи
#1735 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 14.06.2021