Епілог з кількох нарисів

    Наступного ранку сім'я за столом дивилася новини.

      - В готелі був знайдено мертве й розчленоване тіло Папи Римського. За характером ран, відомо, що понтифіка розтерзав хижий звір, ймовірно, собака великої породи, однак нікому невідомо звідки взялася в готелі тварина. Слідство поки триває,- зачитувала новини дикторка, -Допоки Ватикан збирає черговий конклав, спеціальну релігійну операцію було призупинено. 

      Усі були дуже раді цій новині, родина підняла склянки з компотом й почала чокатися. Але мені було не до святкування. Я поставила склянку на стіл. Мене нудило, варто мені згадати ту кров й м'ясо, що залишилося в номері від Владіміра І.

      - Хімено, з тобою все гаразд? - спитав сеньйор Гаррідо, - Тобі зле?

    - Це я його вбила, хоча не повинна була,- не витримавши, відповіла я крізь сльози,- Він був такою саме живою людиною, як і ми всі. Я вже анітрохи не краща за тих катів, що нищили невинних людей.

    Усі дивилися на мене з подивом. Мені було ніяково, тим паче від усвідомлення того,  що від моїх власних зубів загинула людина.

     - А якби він був жив, постраждало б ще більше осіб,- втрутився привид, з'явившись нізвідки, -  Нічому тебе життя не вчить, не можна співчувати ворогові. Й людиною його з натяжкою можна назвати. 

    - Вважай, що ти цим вчинком врятувала життя решти людей, - додав голова сім'ї, - Й саме це ми зараз святкуємо. 

    - А я вже приготувалася до гірших новин,- з полегшенням зітхнула його дружина, - На кшталт твого переходу на бік вірян чи ще чогось подібного.

    - Ніхто тебе за це не засуджує,- додав Хоакін,- Ми всі раді тому, що інквізиція завершена. Ми молодчинка, Хімена.

   Це дійсно було б дуже незрозуміло й кепсько. 

    Ми продовжили святкувати. Коли ми доїли й прибрали наслідки застілля у вигляді брудного посуду ми повернулися до зали.

    - Що ж, маю покинути світ живих,- звернувся до нас сеньйор Кальєс,- Я рад був розділити з тобою, Хімена, подолання цієї пригоди, котру я намагався попередити ще за часів свого президентства. Бережи, будь ласка, цей антиклерикальний світ, котрий утвориться після інквізиції. А тепер я повертаюся до світу мертвих, до свого оточення.

    - Дякую за те, що допомагали мені.

    Після цієї промови привид розчинився в повітрі. Що б я без нього робила весь цей час? Шкода, звісно, розлучатися з ним, але він й так надовго затримався серед живих, далеко від сім'ї та соратників.

 ***

     В лікарні, де тримали порятованих від інквізиції вже почали одужувати й виписуватися паціенти завдяки магічному втручанню. 

    - Як тобі дія зілля? - спитала Марго, дивлячись на те, як без допомоги підводився на ноги дідусь, в котрого під час тортур стався серцевий напад, й гуляв палатою. 

   Я стояла поруч й хотіла була підстразувати його на випадок падіння, але все було гаразд. І чого я тільки хвилювалася? 

    - Дівчинко,- звернувся старий,- Дякую за те, що склала мені компанію, коли я лежав хворий.

    - А ця сеньйора, що підняла Вас на ноги, подяки, що, не варта?- цікавилась я в нього.

    - Він мені увесь ранок дякував?- з посмішкою відповіла Марго,- Ми з Мігелем незабаром повернемось до Америки, перекажи це сім'ї  Гаррідо, щоб вони попрощалися з нами в аеропорті, через три дні опівдні.

     Ще одні люди лишають нас. Може, не треба? Ми ж багато через що пройшли разом.

    Через три дні вранці ми знову зібралися ледь не цілим натовпом перед вилітом літака. Подружжя Кастільйо здало багаж на перевірку. 

     - Я б хотів залишитись в Мехіко, але теща дуже наполягала на приїзді до неї, - повідомив нам колишній вчитель, - Я радий, що провів час в оточенні таких хороших людей, з котрих вийшов дружній й злагоджений колектив. Обіцяю підтримувати з вами усіма зв'язок, любі друзі.

    - Ораторе, хочеш на літак запізнитися,- пробуркотів працівник аеропорту.

    Наостанок викладач вручив Хоакіну якийсь маленький згорток. Хлопчина закивав, прочитавши його думки.

    Подружжя пішло далі до літака, котрий згодом взлетів.

 ***

       Навіть через кілька тижнів після смерті Владіміра нового понтифіка не було призначено. Мовляв, скільки б не старалися кардинали голосувати, дим був завжди чорним. Та й кількість антиклерикально налаштованих людей усе невпинно збільшувалася. Не всі ж люди страждають на стокгольмський синдром, котрий змушував би їх залишатася вірними Церкві навіть після інквізиції.

     Але геополітичну катастрофу, створену завдяки "спеціальній релігійній операції" розгрібає ледь не половина світу.  Й справи йдуть далеко не на користь батьківщини Владіміра, від котрої цивілізований світ відвернувся. І, схоже, усі пророчать перемогу Україні, котра відчайдушно бореться проти сусідів-загарбників, котрі хочуть навести порядок на свій лад. 

***

    Нарешті ми знову вибрались з телепатом на прогулянку містом. Зараз показуватися людям набагато безпечніше, ніж місяць тому. Ми зайшли в котяче кафе й залишились там на годину.

    - Це і є новий світ без страждань невинних людей? - подумки поставила я риторичне питання.

   Поки ми сиділи за столом та їли смаколики, біля нас гралися між собою кілька два котика.

    - Миленькі такі, - вимовила я, не стримуючи свої емоції.

     - Отой чорненький на тебе схожий, і, до того ж, ти теж миленька, коли всміхаєшся,- зауважив хлопець, доївши тістечко.