Розділ 10. Ольга Бодек БІНГО!

– Кепсько, Шефе. Командир водолазної групи повідомляє, що на ґрунті нічого нема.

– Дай мені зв’язок... – вона нетерпляче поклацала пальцями.

Дімон перемкнув на неї лінію, й уже за секунду Ольга напосідала на бідолаху підводника:

– Самі спускалися чи дронів відправляли?

– Звісно, дронів. Якщо ми щоразу...

– Це не «щоразу»! Справа державної ваги! Відряджай людей. Камери дронів не передають півтонів. Ви могли не побачити… пропустити. До самого ґрунту! І все ретельно огляньте. Мені потрібен весь відрізок. Шукайте, доки не знайдете...

– Прийшов звіт із лабораторії, Шефе. Щодо вісону. Слухатимете?

– Ні. Перекажи головне.

– Фахівці вважають, що тканина Чумакова значно спростить роботу з гелієм-три. На цю хвилину на Теплодарському токамаку вони встигли провести кілька експериментів. У вакуумі вісон стає ідеальним провідником тепла. Від плазми до теплоносія. Тканина Чумакова на порядок спрощує технологію виробництва термоядерних реакторів.

– Досить, – перервала доповідь Ольга і не втрималась: – Нічого собі!

Справа ставала серйозною. «Чи не час долучати есбеушників? Проєкт Чумакова щойно вийшов за межі моєї компетенції...»

Вона похитала головою.

– І цей хлопець, ризикуючи життям, щодня робить десятигодинні запливи в море? – непорозуміло сказала вона. – А потім замість того, щоб відсипатися, працює водієм автобуса?

– Екстремал-суїцидник? – припустив Дімон.

– Смерті шукає! – авторитетно підтримав його Серж. – Дружина пішла, а повіситись гордість не дозволяє. То він вирішив утопитись: занурюється щоразу з надією, що не спливе. Якщо не зі щитом, то на щиті. Спартанець!

– Одесит! – заперечила Ольга. – Та й вісон він почав виробляти набагато раніше. Радше, дівчина не повірила у фантастичні перспективи його проєкту й втомилася чекати. Чи жарт? – чотири роки чоловік удома не ночує…

– Знайшли! – вигукнув Дімон. – Вони знайшли піну!

Ольга лише знизала плечима. «Певна річ, знайшли, ніби могло бути інакше...»

– Водолази знайшли колонію піни. Скойки вкриті маскувальною сіткою. Унікальний «хамелеон»: хоч із якого боку дивись, змазує перспективу і дзеркалить брижі поверхні. Дрони нізащо не помітять!

– Він пустив вісон на маскувальну сітку? – недовірливо примружилась Ольга.

– Ще одна корисна властивість...

– Ні, – відмахнулась Ольга. – Нічого кориснішого, ніж використання матеріалу в термоядах, бути не може. І не забувайте – Спартанець ніколи не бачив своєї сітки вдень. Він може не знати про її властивості хамелеона.

Вона задумалась, і лише за хвилину продовжила:

– Самі поміркуйте: якщо кінцева мета – вісон, то який сенс ховати сировину під кінцевим продуктом? Так ніхто не робить.

– Майже все, що робить Спартанець, не робить ніхто, – знизавши плечима, констатував Дімон.

– Своєрідність мислення, – глибокодумно зауважив Серж. – Я, навпаки, бачу в цьому рішенні витонченість розуму: і тканину витримує в морській воді, й колонію сховав од чужих очей. Два в одному!

– Ні, – все ще розмірковуючи, похитала головою Ольга. – Якщо тканина – кінцевий продукт, чому він не налагоджує збут? Або не заводить знайомства в енергетичній галузі? Не пише статті? Не виступає на конференціях? Господи, та йому слід претендувати на Нобелівку, замість того, щоб розлучатися з дружиною... Він ще рік тому міг у Чорноморську купити тридцятиметрову яхту, жити на ній і влаштовувати плантації піни в нейтральних водах будь-якої точки світового океану. Йому нема потреби грати роль забитого життям водія, котрий промишляє ночами браконьєрством... Є! Знайшла!

Вона вдарила кулаком об долоню і глузливо глянула на своїх підлеглих.

– Водолази ще не відлетіли?

– Чекають команди на повернення, – відповів Серж.

– Накажи їм спуститися ще раз. Мені потрібно, щоб вони оглянули скойки... Що там усередині...

– Перли шукаємо? – зацікавився Дімон.

– Точно! Перли! – запізнився з реакцією Серж.

– Так. Нехай шукають перли. Це пояснює частоту його виходів у море. Спартанцеві потрібно підгодовувати піну, стежити за сольовим складом води... А ще обробка нових скойок: розкрити стулки, засунути мікроскопічний уламок скла. Прикрити сіткою... Гадаю, сітка працює як перегородка від решти об’єму. Під сіткою він створює унікальний мікроклімат, сприятливий для росту популяції піни. Не здивуюсь, якщо й саму піну він сам сюди перевіз. Це не колонія, це плантація!

– Шефе! Водолази перли підтверджують. Чорні перли!

– Бінго! – в переможному жесті звів руки Серж. – Спартанець збирається вирощувати перли ще два роки. За місяць до аукціону реалізує свій товар та купить стартовий майданчик на Зміїному. За один день увійде в десятку приватних підприємців космосу! Буде конкурувати з Ілоном Маском!

– Все одно не розумію, – похмуро зізнався Дімон. – Якось воно не в’яжеться.

– Кажи! – прихильно кивнула Ольга.