Розділ 8

Наступні вихідні в Аріни  припали на наступні два дні після бою з Князем. То ж після залу, недовго думаючи, дівчина заїхала додому, зібрала маленьку сумку речей, схопила Цербера в оберемок і помчала на дачу. На щастя, в холодильнику ще з минулого разу залишилося достатньо продуктів, щоб можна було обійтися без магазину. Тільки там вона дозволила собі розслабитися й трохи відпочити. Думати ні про що в цей день не хотілося - тільки завалитися на диван та поніжитися.

Другий день пройшов теж якось дивно і незвично для Аріни. Зазвичай вона була на ногах чи не зі світанку, але цього разу прокинулася майже опівдні. Зате відчувала себе значно краще, ніж увечері – відпочилою та на диво спокійною. Вся та злість і втому, які з'їдали її ось уже кілька місяців поспіль, ніби пішли. Ні, фізичний стан був просто огидливим – все ж спаринг з боксером - це спаринг з боксером, і наслідки від нього цілком очевидні. Так, тіло ломило, боліло, тягнуло, а де-не-де, напевно, вже навіть з'явилися синці. Ну й минулі травми затяжним болем нагадували про себе. Але все це були дрібниці.

Поклавши руку на серце, Вітрова могла зізнатися в тому, що особисто для неї вчорашній вихід на ринг став справжнім порятунком. І причин для цього було принаймні кілька. Аріні дійсно дуже не вистачало справжніх боїв, тих, де ні вона б, ні її не шкодували. Працювали в повну силу, викладаючись на всі 100%. Те, що суперник їй попався сильний тільки додавало азарту. До речі, Князєв був другою причиною, чому вчорашній день був явно вдалим. Аріна не була наївною або дурною, і чудово розуміла, що її злість і образа на Діму нікуди не поділися за стільки років. Ось тільки проблема була в тому, що ні за яких обставин вона б йому це не висловила сама - не в тій ролі, яка у неї була зараз. Ну а повернутися в минуле було неможливо. То ж їхній поєдинок був своєрідним способом зігнати на ньому всю свою злість за ... А, власне, за що? Багато за що, і в першу чергу за те, що він убив її віру в чоловіків і будь-які нормальні стосунки між чоловіком і жінкою. Так, їй це було необхідно для того, щоб закрити для себе питання з Дімою. Адже, відверто кажучи, зараз він поводився з нею досить непогано. Так, намагався звабити та зазивав на побачення, але все це більше за звичкою, ніж дійсно бажаючи спокусити її.

Крім того, і, напевно, це була найважливіша причина на цей момент, після її виходу на ринг, в «Арені» більше ніхто не посміє сказати, що вона займає своє місце не по праву. Так, хай не боксер, але вона знає, як тренувати професійних спортсменів, на що робити звернути увагу, і як усунути слабкі місця. Вітрова ніколи не гналася за славою, і єдине, чого хотіла - займатися улюбленою справою. Навіть те, що її підопічні показували класні результати й займали перші місця на змаганнях, вже було круто. Аріні цього цілком вистачало для того, щоб бути щасливою. Ось тільки виконувати свою роботу, коли за спиною раз у раз чуєш сміх і недоречні коментарі - складно.

Можливо, хтось би сказав, що рано чи пізно, конфлікт все одно б стався. Але дівчина готова була руку дати на відсіч - не так, і не з Князем. Він був одним з небагатьох, хто не сумнівався в її роботі тренера та майстерності. То ж вчорашня витівка стала справжнім шоком. Але сьогодні вдаватися в подробиці й міркувати про причини не хотілося - просто відпочити й ні про що не думати. Можливо тільки трохи попрацювати з власним тілом, щоб воно остаточно не розвалилося, коли дівчина повернеться до залу.

Вранці третього дня Аріна зрозуміла, що хоче трохи прогулятися - це завжди допомагало їй привести думки до ладу. Початок листопада ще радував погодою і, звичайно ж, яскравими барвами. Погода змінювалася стрімко, але дівчину це не лякало - вона була однаково рада і яскравому сонцю, й проливним дощам. Наспіх натягнувши на себе джинси, светр і чоботи на плоскій підошві, Вітрова вже взялася за ручку, двері, але поміркувавши, накинула ще і яскраво-червону жилетку. Цербер схвально загарчав, і ткнув мордою в сторону дверей, натякаючи, що так, все красиво, але трохи не завадило б пройтися.

Гуляти лісом їй подобалося - можна було спокійно відпускати пса, не боячись того, що десь поруч будуть налякані його видом бабусі, та і їй думалося на природі легше.

Зараз для Аріни було важливо одне - розібратися із ситуацією, що склалася. Точніше - в її причинах. Підсвідомо вона розуміла, що Князєв ніколи не був її ворогом (ну, принаймні після того, як вона перейшла в його клуб), та й на людину, яка говорить мерзенності за очі, він не був схожий. Тоді в чому справа?

Дівчина зупинилася й торкнулася пальцями скронь, ніби це могло хоч якось допомогти.

Отже, почнемо з результатів, які міг бачити Діма. Точніше, з одного-єдиного результату - після його слів ніхто не стане заперечувати професіоналізм дівчини. Чи хотів Князь такого? Можливо. Принаймні, він не виключав подібного. Чому Аріна так була в цьому впевнена? Про це свідчило його задоволене обличчя, коли вони закінчили спаринг. Які ще могли бути причини?

Вітрова крутила ситуацію і мотиви й так, і сяк, але не знаходила ніяких інших причин для того, щоб Князєв нарвався (інакше і не скажеш) на бій з нею. Тобто, він спровокував все, точно знаючи, що вона прийме його виклик. Точніше - сама викличе його, а він, звичайно ж, не зможе відмовити. Для чого це було Дімі, вона, звичайно, не розуміла, але було очевидно одне - він говорив всі ці мерзенності спеціально, а не тому що насправді думав так про неї. Чомусь зрозуміти й повірити в те, що хлопець добре до неї ставиться, було легко. Так чи інакше, але він завжди прямо говорив з нею, і навіть якщо його щось не влаштовувало, обходився без багатолюдних сцен.

Крім того, не помітити, що вони з Мішею останнім часом стали частіше спілкуватися, було складно. У Аріни навіть виникла думка, чи не підбив Дайнеко свого нового приятеля на таку авантюру, але тут вже було без варіантів - Міша вовком дивився на обох. Зате бовкнути зайвого цілком міг. Залишалося тільки зрозуміти, що ж саме він такого сказав або зробив, що Діма опинився на місці героя й випадкового рятівника її честі.