У цей вечір Діма вирішив залишитися вдома - йому хотілося трохи відпочити й подивитися якийсь цікавий фільм. Провівши щонайменше годину за комп'ютером, вибираючи гожу новинку, він, в результаті, навіть не вловив сюжет. Хлопець просто сидів на дивані й дивився в екран телевізора, зовсім не сприймаючи картинку на ньому.
Думки Князя раз у раз крутилися навколо сказаного Михайлом. Ось уже понад тиждень, як він мимоволі спостерігав за тим, що відбувається в залі й постійно знаходив підтвердження слів легіонера. В голову лізла лише одна, але дуже слушна приказка - «Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику». Аріна та Лоза гнули свою стратегію тренувань і плювати хотіли на невдоволені погляди колег. Ось тільки відмінності від стандартних занять помічали тільки у дівчини. На її голову, власне, і сипалися всі шишки. Ні, звичайно, ніхто не насмілювався прямо сказати їй про це, але незадоволених поглядів вистачало.
Намагаючись бути об'єктивним, Діма спостерігав і за тим, що робила Вітрова. Взагалі-то, вона дійсно працювала не так, як всі, але не можна сказати, що її підхід був неправильним або поганим - він просто був іншим. При цьому було помітно, що вона щиро переживає за своїх хлопців і допомагає їм, підказує чи вчить, якщо їм щось незрозуміло. Але точно так само вона без докорів сумління кричала на них, змушуючи брати волю в кулак і працювати на межі можливостей. Одного разу Князєв навіть почув, як один з новачків поскаржився, що Аріна занадто багато на себе бере і намагається копіювати поведінку Ігоря Васильовича. В цьому була частка правди - поведінка обох тренерів з «Легіону» дійсно були дуже схожою, але щось підказувало Дімі, що справа тут швидше в характері, ніж у сліпому імітуванні. І Вітрова, і Лоза за цей короткий період вже встигли заслужити собі славу найжорсткіших тренерів, але ж колись Діма щиро вірив, що гірше Юрійовича тренерів немає.
Насправді було смішно дивитися на те, як мініатюрна й навіть тендітна дівчина кричала на хлопців, які були на півтори голови вищими за неї. Та й комплекція у всіх була дуже серйозною. Кілька разів хтось із нових боксерів хотів огризнутися, але Аріна швидко ставила його на місце, ну а старі легіонери й зовсім не вступали в суперечки, якщо знали, що накосячили або не виклалися на повну.
І все ж Діма бачив, наскільки відрізнялося ставлення до Аріни й інших тренерів. Зусиллям волі, не інакше, але він змусив себе подивитися об'єктивно на ситуацію в цілому й зрозумів, що причина для такого лише одна - те, що Вітрова була дівчиною. Чоловікам було неприємно підкорятися їй та вважати, що вона може бути кращою, або знати більше в суто чоловічому виді спорту. І те, що вона не рвалася до них в суперники, їх абсолютно не хвилювало. Як і те, що Аріна ніколи не переступала межу субординації та вичитувала тільки по справі.
На жаль, Князь уже зараз був упевнений - якщо в ситуацію не втрутитися, все так і залишиться. Зрештою, він сам був чоловіком і розумів, наскільки складно визнавати свої помилки. Але він ніколи не ставив під сумнів авторитет Аріни, як тренера (так, він просто не переймався цим питанням, але це ж дрібниця, правда?), то ж йому було легше прийняти як даність те, що вона відмінно справлялася з цією посадою. А, відтак, втрачати такого фахівця було б нерозумно. Та й постійні конфлікти в залі ні до чого хорошого призвести не могли. А ситуація з кожним днем все більше і більше загострювалася.
Хлопець бездумно крутив в руці телефон, коли в його голову прийшла чудова ідея, як можна все виправити. Але для цього треба було спочатку дещо уточнити у Вані. Не зволікаючи, Діма швидко набрав номер друга.
- Тільки не кажи, що знову хочеш мене затягнути в клуб! - вдоволено вимовив приятель, явно сподіваючись на таку пропозицію.
- Не цього разу. Скажи, ти міг би для мене дещо дізнатися про нових тренерів?
- Я знав! - переможно крикнув Ваня. - Ну, що тобі треба дізнатися про новеньку тренерку?
- Хочу знати про те, чим вона займалася раніше. Лоза не став би її брати просто так, та й на ту, що прийшла просто личком поторгувати, Аріна не схожа. Зможеш дістати інформацію?
- Тобі пощастило, що я ще в клубі, то ж, думаю, анкети переглянути зможу. Тобі копії зробити?
- Ні, досить буде твоїх слів, дякую.
- Все, тоді скоро наберу, - сказав Ваня, і одразу ж поклав слухавку.
Не минуло й пів години, як мобільник Діми задзвонив, і звідти почувся захоплений голос друга:
- Чувак, вона реально крута!
- Серйозно? - Князєв навіть сів рівніше, щоб нічого не впустити.
- Так. Виграла бісову кількість боїв. Титулів, напевно, не менше, ніж у тебе. Та й показники дуже і дуже круті були. Щоправда, все це - не про бокс, а про змішані єдиноборства.
- Дуже добре. А нічого не сказано про причини, чому пішла зі спорту?
- Ні. Але, думаю, якби було щось серйозне, то вона б навряд чи змогла працювати тренером.
- Так, ти маєш рацію, - задумливо мовив Діма. - Добре, дякую, ти мені дуже допоміг, - швидко відповів він, і відключив телефон. Що ж, якщо він все правильно зробить, то незабаром проблема Аріни зникне сама собою.
«Але ж він не обдурив», - раптом подумав Князєв, згадавши слова Михайла. Що ж, ММА - це круто, дійсно круто і ... несподівано. Цей грубий спорт абсолютно не підходить для такої ніжної дівчини як Аріна, втім, може тому вона й пішла? Гаразд, треба буде розібратися з усім трохи пізніше, а поки - гарненько подумати про наступний тиждень.
#4176 в Любовні романи
#1956 в Сучасний любовний роман
#546 в Молодіжна проза
Відредаговано: 18.01.2021