Дивно, але за стільки днів Аріна вже майже звикла до того, що по клубу сновигають незрозумілі типи. Ну, точніше цілком зрозумілі, але дуже вже неприємні. Власне, бажаючи відволіктися, дівчина настільки занурилася у свою роботу, що з «Легіону» буквально вилазила, та й то, виключно тому що вдома її чекав обожнюваний зубастий брюнет, та й ночувати в клубі було заборонено.
Сьогодні вони з Кріс домовилися разом пообідати, то ж Аріна вперше за тиждень вийшла на вулицю, коли ще було світло. Сонце сяяло так яскраво і ласкаво, що мимоволі захотілося посміхнуться й підставити обличчя останнім теплим променям.
Хтось закрив двері автомобіля, і гучний звук повернув дівчину з небес на землю. За звичкою вона повернула голову, щоб подивитися, хто ж це відволік її, і тут же насупилася - на парковці клубу, спершись спиною на капот свого Mitsubishi, стояв Князь! У руці його був стакан з кавою з найближчого кафе, а погляд вперто не відривався від екрана телефону.
- Та він, напевно, знущається, - неголосно сказала дівчина, швидше здивовано, ніж обурено. Подумавши, попрямувала до хлопця - треба було остаточно розставити всі крапки над «і».
- А ти наполегливий, так? - замість привітання, сказала Аріна, й хлопець знехотя відірвав погляд від гаджета.
- Взагалі так, але ти зараз про що конкретно?
- Та все про те ж! Я ж сказала, що ти мені не цікавий. Я не хочу з тобою спілкуватися ні як з хлопцем, ні як з людиною, з якою мені доведеться працювати! І якщо ти думаєш, що твоя наполегливість змусить мене змінити думку й захопитися впертістю, то ти помиляєшся.
Дівчина говорила, але з вигляду Діми зрозуміла, що щось не так - від її слів він ніби застиг, що було абсолютно несхоже на Князя. Ще по своїм підопічним Вітрова помітила, що це не до добра - зазвичай після такого вони вибухають, подібно вулкану, зносячи все на своєму шляху.
Спіймавши секундну паузу в її словах, хлопець раптом різко встав і впритул подивився на Аріну. І в цьому погляді не було нічого хорошого для неї.
- А тепер, фітоняшко, послухай мене! Ти досить ясно дала зрозуміти, що не хочеш мене бачити! Але розкрию тобі відразу кілька секретів - по-перше, я не стану бігати за кимось, і тим паче за такою блідою мишею, як ти! По-друге, мій світ не крутиться навколо тебе, і я можу перебувати де захочу, навіть якщо ризикую зустрітися з тобою! І, нарешті, по-третє, якщо вже відшиваєш хлопця, то будь хоча б чесна!
- Про що ти? - здивувалася дівчина. З кожним словом Діма підходив все ближче, і тепер, якимось незрозумілим чином, він майже притиснув її до капота своєї машини, нависнувши над Аріною.
- Тоді, на пляжі, ти сказала, що не хочеш стосунків на одну ніч! Так ти б відразу уточнила, що не хочеш їх зі мною - бо інших чоловіків, мабуть, це не стосується! А взагалі, якщо знаєш, для таких як ти, створено вже чимало слів. Шкода, що більшість з них не заведено вимовляти в пристойній компанії!
- Та як ти?! ... - від обурення Аріна могла тільки відкривати й закривати рот. Ось таке з нею точно вперше!
- Як я що? Дізнався, що ти з мене барана намагалася зробити? Дуже просто - менше виставляй свою велелюбну натуру на загальний огляд! А тепер звали в туман - мені час їхати! - з цими словами Князь швидко відкрив двері, сів в машину й різко рвонув з місця. Судячи з недопитої кави, яку хлопець в запалі кинув на асфальт, їхати він поки не збирався, але дівчина зіпсувала його плани. Цю теорію підтверджував і один з «комірців», котрий сиротливо стояв у дверях клубу.
Як би дивно це не прозвучало, але Вітрова відчувала себе більше ображеною, ніж злою. Це треба ж до такого додуматися! Ні, звичайно, особливе ставлення у неї тільки до Князя, але все ж, легкодоступною її складно назвати.
З думок її вирвала Кріс, яка привітно махала з іншої сторони парковки. Аріні ж нічого не залишалося, крім як сісти у свій улюблений блакитний позашляховик Toyota і під'їхати до подруги. Уже сидячи в кафе, вони розговорилися й Кріс наче випадково поцікавилася Князем. Знала ж, що у історії було продовження. Вітрова коротко розповіла їй про їхню зустріч у «Арені», а потім - про сьогоднішній інцидент.
- А, так це він так хвацько виїжджав? А я ще подумала, що за придурок мене мало не збив, - обережно відламавши шматочок наполеона, вимовила Христина.
- Можливо. А, головне, я абсолютно не можу зрозуміти, що це було таке? Ну правда. Ще кілька тижнів тому намагався звабити, а тут раптом так різко ... - знизала плечима Аріна.
- Здається хтось закохався ... - насмішкувато зауважила подруга, але, помітивши, як скривилася дівчина навпроти, похитала головою. - Гаразд, не закохалася, але, погодься - тебе це зачепило.
- Звичайно зачепило! Мені з цим психом ще працювати! А раптом у нього такі перепади настрою регулярно бувають! - швидко знайшла пояснення Аріна. По виду Кріс було зрозуміло одне - вона не повірила. Ну то добре - у неї завжди в голові була якась романтична рожева каша замість мізків.
- Добре, подумаємо, що могло змінитися за цей час.
- Та нічого! Я цілими днями лише те й робила, що в залі пропадала. Вранці тільки й встигала, що з Цером погуляти, і в зал відразу. Ну і там до закриття клубу стирчала.
- Дійсно дивно, - задумливо протягнула Кріс.
- А я тобі про що? Ні, він насправді дивний. То вирішив, що я фітнес-інструктор, то тепер це.
#10064 в Любовні романи
#3911 в Сучасний любовний роман
#2421 в Молодіжна проза
Відредаговано: 18.01.2021