Сольєр

  "Як повинен починатися ідеальний ранок?

Можливо з кави, з сонячних променів, із співу пташок чи з книги. Мені здається це ідеальний набір. А якщо це все поєднати і додати спекотну країну, шум моря і аромат апельсин витающий над містом, це все може означати тільки одне - ранок безперечно вдався."

  Я відклала ручку і подивилась у відкрите вікно за яким співали пташки і ця пісня відбивалася від стін квартири. Іноді мене це дратувало, але тільки іноді й за поганого настрою, але сьогодні він у мене був відмінний і нічого його не зіпсує. Ці слова для себе в голові я навіть підкреслила.  Так, саме так починався мій ранок, з кави та записів, я давно мріяла написати якийсь роман чи щось подібне, але на думку нічого не спадало, тому я щоранку сиділа з чашкою кави біля вікна і намагалася щось створити.  Поки що виходило не дуже, новий день і нові нотатки, але я впевнена, що все попереду головне не здаватися і йти тільки вперед.  Але я можу точно сказати, що мій ранок для мене ідеальний, і якщо він не почнеться так, то день буде провалений.

  Я б ще продовжила витати в думках, але в кімнаті стало вже зовсім жарко і я поспішила закрити і зашторити вікно, адже я все одно прийду додому тільки надвечір.

  – О Господи, тільки сонце встало, а вже така спека. – пробурмотівши я попрямувала на кухню по молоко.  Щоразу, коли я йшла на роботу, завжди брала невелику пляшку молока і наливала її в миски для бездомних тварин, які стояли майже під кожною квартирою на нашій вулиці.

   Останній штрих перед виходом був покрутиться перед дзеркалом, це було занадто банально але звичка з дитинства нікуди не подінеться. Тільки на мене в дзеркалі дивилася не маленька дівчинка, а вже доросла дівчина.  Моє русяве волосся було зібране на потилиці кольоровою зелено-червоною пов'язкою, карі очі нафарбовані тільки тушшю, а на пухких губах була ніжно-рожева помада.  

   Я б не сказала що була низькою, мій зріст приблизно був 170см і мене це влаштовувало так як через зріст у мене була відмінна і струнка фігура на яку я любила одягати плаття вище колін або такі ж юпки з футболкою або сорочкою зав'язаною вище пупка, коли  температура повітря сягала 40°, а таке було частіше  я одягала короткі шорти із завищеною талією або якусь коротку сукню.  Незважаючи на те, що я люблю красиво одягатися на першому місці для мене - комфорт, і тому я віддавала перевагу легким вбранням.  Сьогодні на мені була кольорова спідниця під колір пов'язки і біла сорочка зав'язана на талії під якою було видно топ і звичайно босоніжки без підборів.

 – Ідеально – схопивши плетену сумку через плече я попрямувала на вихід.

   Сьогодні був особливо спекотний день, на годиннику було лише 8 годин, а сонце було вже високо в небі.  І як на зло я забула сонцезахисні окуляри, а часу повертатися не було, бо я могла запізнитися на трамвай.

  Сонце відразу ж засліпило мої очі і машинально піднесла руку до очей, я постояла ще трохи, поки не звикла до світла.  Я хотіла вже хотіла йти до мисок, але все сталося надто швидко.  Машина летіла на швидкості по наших маленьких вуличках, і все, що я встигла помітити це кошеня, яке переходило дорогу... 

   А далі все як у тумані: одночасно машина гальмує і я біжу до кошеня, ні все-таки я перша вискочила.  Цей туман розійшовся відразу, як тільки я підняла невинну тваринку на руки і притиснула до себе, а потім одразу ж подивилася на винуватця подій.  З чорної іномарки вийшов чоловік зі спортивною статурою. Поки я дивилася то на нього то на тварину, яку я притискала до себе з усіх сил він заговорив першим:

 – Що це чорт забирай було?  Навіщо ти кидаєшся під машину, ти взагалі нормальна? – останні слова він уже прошипів.  У такі моменти моя запальна натура завжди проявляла себе і я не могла її стримати.  Це був не виняток.  Я подивилася на нього спопеляючим поглядом і мовчати звичайно ж не збиралася:

 – Це я не нормальна, та як ти смієш!  Якби не я, це кошеня було б уже мертвим.  Ти взагалі бачиш куди їдеш… – мене було вже не зупинити, але він перебив мене.

  – Ти взагалі вмієш думати, якби я не встиг загальмувати, що б тоді було.

 – Тоді ти б убив нас, понаїхали тут мажори і думають що їм все можна, але не переживай я впевнена тебе б виправдали – злість кипіла в мені, я бачила як його непроникне обличчя перетворювалося на злу гримасу.

 – Ти божевільна, яка нормальна людина кидатиметься під колеса машини щоб врятувати тварину?

 – Сам ти тварина – У цій розмові я поставила крапку, не було сенсу щось з'ясовувати, всі живі і на тому спасибі, я пішла у бік квартири, цим показуючи що розмова закінчена.

 – Божевільна – наостанок сказав цей чоловік, сів у машину і поїхав далі трохи повільніше, але все одно швидко для нашого містечка.

   Наливши молока і заспокоївши кошеня, якого швидше за все не треба було заспокоювати, цим я заспокоїлася сама, хоча все всередині ще кипіло, я вже йшла до трамваю який по дорозі зупинятися біля плантації, де я працюю, і за часом я вже точно запізнилася.  Тож доведеться пів години просидіти в кафе.  Я не дуже любила йти пішки, тому що йти треба було через схили, круті підйоми і по дорозі росла дуже колюча рослинність, та й до того ж я б дуже втомилася, а сьогодні потрібно було багато чого зробити.  Тож мій вибір припав на вуличне кафе біля зупинки.

  Замовивши чиз кейк та латте я пішла за столик під кафе. Якщо не звертати уваги на такі ранкові моменти, то я живу у відмінному і спокійному місті Іспанії - Сольєр. Це місто знаходиться на північно-східному узбережжі острова Майорка, воно маленьке, але дуже затишне і атмосферне. Місто пов'язаний з Пальмою (місто Іспанії) за допомогою старовинного поїзда який (по місту також їздять трамваї) проїжджає через апельсинові та лимонні сади, тому наше місто огорнуте запахом квітучих цитрусових.  Ще у нас є красива набережна там звичайно не накупаєшся, тому що там Port de Solier але вид шикарний.

   Взагалі день у цьому чудовому місті проходить непомітно, так само як і пройшли ці пів години і я вже бігла до мого трамваю і всього 10 хвилин і я на місці, але які 10 хвилин, за цей час можна побачити все місто: прекрасні сади, схили, рослина, море, гори, кафе, церква і я можу сказати лише одне, Сольєр - це рай на землі.